Але Моє око зглянулося на тебе тому, що твоя душа була в Моїх очах цінна, ти ж пізнаватимеш Мою любов і будеш постійно вдячним за Мої добродійства, й водночас набудеш правдивої підлеглости й покори та терпеливо зноситимеш усяку погорду.
Глава 14
ТРЕБА РОЗДУМУВАТИ НАД ТАЄМНИМИ СУДАМИ БОЖИМИ,
ЩОБ НЕ ЗАГОРДИТИСЯ В ДОБРІ
Слуга. Прорікаєш наді мною, Господи, суди Твої, страхом і дрижанням б'єш по всіх кістках моїх — моя душа набралася великого страху.
Стою, мов громом прибитий, і гадаю, що навіть небо не є чисте у Твоїх очах.
Якщо і в янголів знайшов єси неправість й не пощадив їх, то що буде зі мною?
Звізди посипались з неба, а я, порошина, на що маю сподіватися?
На саме дно попадали ті, діла яких, здавалося, були гідні похвали: і я бачив, як вони, що їли ангельський хліб, зі смаком поїдають лушпину безрогих.
Так нема тоді ніякої святости, якщо Ти, Господи, візьмеш назад свою руку.
Ніяка мудрість не придасться мені, якщо Ти перестанеш керувати мною.
Не поможе ніяка сила, якщо Ти перестанеш підтримувати її.
Ніяка чистота не буде безпечна, якщо Ти не стережеш її.
Не зарадить ніяка власна сторожа, якщо немає Твого святого пильнування.
Бо, покинені, ми опускаємося й гинемо, а коли Ти до нас навідаєшся, тоді піднімаємося вгору і живемо.
Бо ж то ми хиткі, але Ти кріпиш нас; ми холодні, а Ти нас зігріваєш.
О, як покірливо, як згірдливо я маю думати про себе й за ніщо мати те, що часом є доброго в мені!
О, як глибоко треба мені упокоритися перед Твоїми, Господи, невідомими судами, коли розумію, що я є ніщо інше, як тільки ніщо.
О, незмірений тягаре, о море неперепливне, коли ні сліду по собі не знаходжу, окрім пустоти!
Де ж тут якийсь куток для моєї хвальби, де вповання на мою набуту чесноту?
Вся пуста хвальба потонула у глибині Твоїх судів наді мною.
Що значить тілесний чоловік у Твоєму оці?
Чи буде хвалитися глина перед гончарем? (Іс. 45, 9).
Як може пустою хвальбою величати себе той, у кого серце справді підлегле Богові?
І цілий світ не підніме вгору того, кого правда собі впокорила; і не дасться порушити похвалами цілого світу той, хто всю свою надію поклав на Бога.
Бо ж навіть і ті, що хвалять, є порохом: як слова їх прошумлять, так і вони минуться.
А правда Господня на віки вікує (Пс. 116, 2).
Глава 15
ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ І МОЛИТИСЯ В КОЖНІЙ РЕЧІ, ЯКОЇ БАЖАЄМО
Господь. У кожній справі так кажи, сину: «Господи, якщо така Твоя свята воля, хай воно так станеться.
Господи, якщо воно вийде Тобі на честь, нехай воно станеться в ім'я Твоє.
Господи, коли бачиш, що воно для мене спасенне, і знаєш, що допоможе мені, то дозволь мені вживати його на Твою славу.
Але якщо знаєш, що воно зашкодить мені і ніскільки не прислужиться для спасіння моєї душі, відверни від мене таке бажання».
Бо не кожне бажання походить від Святого Духа, навіть коли б воно видавалося чоловікові чимось чесним і добрим.
Проте важко розсудити добрий дух чи який лихий спонукає тебе бажати цього або того, чи, може, твоє власне серце непокоїть тебе.
Багато людей вже наприкінці дали звести себе; а спершу їм здавалося, що то добрий дух спонукає їх.
Тому треба завжди зі страхом Божим і з покорою в серці бажати чогось і просити, коли щось бажане прийде на думку; а перш за все ти мусиш із самозреченням покластися на Мене і казати:
«Господи, Ти знаєш, що ліпше: нехай станеться те або те, як Ти хочеш!
Дай, що хочеш, скільки хочеш і коли хочеш.
Роби зі мною, як сам знаєш і як Тобі більше подобається, і від чого Тобі більше чести буде.
Постав мене, де сам хочеш, і вільно Тобі робити зі мною все.
Я ж у Твоїх руках, обертай і повертай мною за власною волею.
Ось я, Твій слуга, готовий до всякої послуги, бо я не бажаю для себе жити, а для Тебе, аби лиш достойно та праведно».
Слуга. Наділи мене, найласкавіший Ісусе, своєю ласкою: нехай буде при мені, працює і перебуває зі мною вірно аж до кінця.
Дай мені завжди того тільки бажати й хотіти, що Тобі миліше і Твому серцю дорожче.
Твоя воля нехай стане моєю, а моя воля хай постійно йде услід за Твоєю і якнайкраще годиться з нею.
Хай я одного й того самого, що Ти, хочу й не хочу, і хай я не можу чогось іншого бажати або хотіти, як тільки того, що Ти хочеш і бажаєш.
Дай мені завмерти для всього, що є на цьому світі, і задля Тебе любити приниження і забуття.