Хай інші люди шукають собі замість Тебе чогось іншого, чого їм тільки захочеться; мені тим часом ніщо інше не є і не буде до вподоби, окрім Тебе, мій Боже, моя надіє, моє вічне спасіння!
Я не замовкну і не перестану благати, доки не вернеться до мене Твоя ласка і доки не промовиш до мого серця.
Господь. Оце Я єсьм. Ось Я коло тебе, бо ти Мене закликав. Твої сльози і бажання твоєї душі, твоя покора і туга твого серця прихилили Мене до тебе і привели до тебе.
Слуга. Господи, я кликав Тебе, бажав утішатися Тобою і готов задля Тебе відректися всього.
Бо Ти перший додав мені духа, щоб я Тебе шукав.
Тому будь, Господи, благословен, що в превеликому Твому милосердю показав єси слузі таку доброту.
Що ж більше має ще говорити до Тебе Твій слуга, як не впокоритися глибоко перед Тобою, постійно маючи на умі свої гріхи і свою нікчемність?
Бо нема нікого Тобі рівного між усіма дивами неба і землі.
Твої діла дуже добрі, Твої суди справедливі, а Твоє провидіння всім рядить.
Хвала Тобі і слава. Мудросте Вітця! Хай Тебе хвалять і благословлять мої уста, моя душа і всі створіння разом.
Глава 22
РОЗДУМУВАННЯ НАД РІЗНИМИ ДОБРОДІЙСТВАМИ БОЖИМИ
Слуга. Відчини, Господи, моє серце для Твого закону і навчай мене поводитися за Твоїми заповідями.
Дай мені зрозуміти Твою волю і пам'ятати про Твої добродійства з великою пошаною і пильно роздумувати над ними, як загалом, так і осібно, щоб міг за них Тобі достойно подякувати.
Однак я знаю і визнаю, що навіть за найменшу річ не в змозі належно відплатити подячною хвалою.
А я замалий проти всіх тих дібр, які мені дав єси; а коли дивлюся на величчя Твоєї доброти, перед Твоєю величавістю дух мій завмирає.
Все те, що ми маємо на душі й тілі, і те, що ми набули біля себе чи в собі, природним чи надприродним способом, — це Твоє добродійство і прославляє Тебе, ласкавого і доброго Благодателя, від якого ми все те добро одержали.
Хоч один дістав більше, а другий менше, та все це Твоє добро і без Тебе навіть найменшої речі не можна мати.
Той, хто більше дістав, не може похвалитися своєю заслугою ані вивищуватися над другими, ані погорджувати нижчим від себе; бо більший та кращий той, хто собі менше приписує, а покірніший та щиріший у подяці.
А той, хто вважає себе гіршим і негіднішим від усіх, заслуговує на те, щоб ще більше дарів одержати.
А той, хто менше дістав, не повинен ані смутитися, ані зносити це з нехіттю, ані багатшому заздрити.
Але радше дивитися на Тебе і якнайбільше хвалити Твою доброту: що Ти роздаєш свої дари так щедро, так задарма і так радо, без огляду на людей.
Все від Тебе вийшло, тому треба хвалити Тебе в кожній речі.
Ти знаєш, що кожному найліпше буде дати, і чому цей має менше, а той більше; то не наша річ, а Твоя про те рішати, бо в Тебе записані заслуги кожного з них.
Тому-то, Господи Боже мій, я навіть уважаю це великим добродійством, щоб не мати багато такого, від чого на світі за людським звичаєм береться хвальба і слава.
Так що людина, коли подумає над біднотою і нікчемністю своєї особи, не тільки не відчуває через те ніякої прикрости, ні смутку, ані приниження, але радше втіху і велику веселість.
Що, Ти, Боже вбогих, покірних, якими на цьому світі погорджують, вибрав собі за своїх другів і свою челядь.
Свідками того самі апостоли Твої, що їх настановив єси князями над всією землею (Пс. 44, 17).
А вони, такі покірні та простенькі, далекі від усякого лукавства і хитрости, перебули свій вік на світі без нарікань та навіть радо терпіли зневаги ради ймення Твого (Ді. 5,41) і з великою радістю приймали те, що для світу осоружне.
Таким чином ніщо не повинно так тішити того, хто любить Тебе і знає Твої добродійства, як Твоя воля щодо нього і ласкаве рішення Твого вічного Провидіння.
Воно так повинно задовольняти і втішати його, що він рад би бути найменшим, як дехто бажав би стати найбільшим.
Бути спокійним та вдоволеним на послідньому місці, як на першому і хотіти, щоб погорджували ним і принижували його, а навіть бути без усякого доброго імени і слави, як щоб мати більше від інших поважання і більше значення на світі.
Бо Твоя воля й любов для Твоєї чести повинна все перевищувати, більше втішати його і більше припадати Йому до вподоби, ніж усі добродійства, які він одержав чи має дістати.
Глава 23