Хіба ти хочеш зараз мати те, чого багато людей ледве добилися тяжким плачем і великими трудами?
Дожидайся Господа, мужньо борися (Пс. 26, 14) і кріпись; не трать надії, не уступай, а з готовністю жертвуй тіло і життя на славу Божу.
Я щедро заплачу, Я буду з тобою в кожній скруті.
Глава 36
ПРОТИ НЕМУДРОГО ЛЮДСЬКОГО ОСУДУ
Господь. Сину, покладайся на Господа всім серцем і не бійся людського осуду, якщо твоя совість каже тобі, що ти чистий і невинний.
Добра і блаженна то річ так терпіти, і це неважко дається покірному серцю, котре вповає більше на Бога, ніж на себе.
Багато людей багато говорять, але тому не варто аж надто вірити. Бо ж неможливо всім догодити.
Хоч св. Павло старався всім у Господі подобатися, і став усім для всіх (1 Кор. 9, 22), то все-таки він уважав дуже благою річчю те, що люди осуджували його (1 Кор. 4, 3).
Адже ж він доклав багато зусиль для напоумлення і спасіння людей, трудився скільки було треба і скільки міг, але не зміг забезпечити себе від людського осуду і зневаги.
Тому-то у всьому він поклався на Бога всезнаючого, а захистом для нього від несправедливих наклепів, від химерних і брехливих видумок і від тих, що всяку всячину верзли, як самі хотіли, була терпеливість і покора.
Але часом він відповідав своїм неприятелям, щоб своєю мовчанкою не дати згіршення людям слабшим.
Як можна тобі боятися смертного чоловіка? Нині він є, а завтра вже нема.
Бога бійся і не злякаєшся пострахів людських.
Хто зможе зробити тобі щось словами чи образою? Він собі більше шкодить, аніж тобі — хто б це не був, він не встигне утекти перед судом Божим.
Май Бога перед очима, не сперечайся й не нарікай.
А хоч би здавалося, що ти в цю хвилю повалений і терпиш зневагу, на яку не заслужив, не сердься і не зменшуй нетерпеливістю своєї нагороди.
Але радше споглянь на Мене, до неба: Я маю силу відгородити тебе від усякої ганьби і кривди і заплатити кожному по його ділам.
Глава 37
ПРО ЩИРЕ І ПОВНЕ САМОЗРЕЧЕННЯ ЗАДЛЯ ОСЯГНЕННЯ СВОБОДИ СЕРЦЯ
Господь. Сину, покинь себе і знайдеш Мене.
Будь без своєї волі і всякої власности і тобі воздасться.
Бо зразу ж, як тільки зречешся себе і не відкличеш того, ще більше ласки тобі додасться.
Слуга. Господи, скільки разів я маю зрікатися себе і від чого маю утриматися?
Господь. Завжди і в кожній хвилі, як у малій, так і в великій речі.
Нічого не вилучаю, але хочу видіти тебе цілком без нічого.
Бо як інакше можеш бути Моїм, а Я твоїм, якщо не позбудешся в серці і ділах усякої власної волі?
Чим хутчіше так вчиниш, тим краще будеш себе почувати, і чим старанніше і щиріше, тим більше сподобаєшся Мені й матимеш більшу заслугу.
Є люди, що зрікаються себе, але з деяким застереженням; вони не покладаються на Бога у всьому, а стараються самі про себе подбати.
Деякі спершу, здається, щиро жертвують собою; але пізніше, коли поманить спокуса, повертаються назад до свого, і тому немає в них жодного поступу в чесноті.
Такі не дійдуть до правдивої свободи чистого серця ані до ласки милої дружби зі Мною, якщо спочатку не зречуться себе і щодня не будуть жертвувати собою; без того нема і не буде блаженного з'єднання зі Мною.
Дуже часто Я тобі казав і тепер ще повторюю: покинь, відречися себе, і набудеш великого спокою серця.
Дай усе за все, не вилучай нічого, не домагайся нічого назад.
Тримайся непохитно тільки Мене і будеш Мене мати.
Будеш свобідний серцем, і темнота не здолає тебе.
До того прямуй, за те молися, того бажай, щоб ти міг позбутися всякої власности і, мов нагий, йти за нагим Ісусом; завмерши для себе, а для Мене вічно живучи.
Тоді щезнуть усі пусті мари — ворожі турботи і марна журба.
Тоді також зникне надмірний острах і замре невладнана любов.
Глава 38
ПРО ДОБРИЙ ЛАД У ДОЧАСНИХ СПРАВАХ І ПРО ТЕ, ЯК УДАВАТИСЯ ДО БОГА В НЕБЕЗПЕКАХ
Господь. Сину, до того маєш пильно прямувати, щоб всюди і в кожному ділі та занятті дочасними справами був у серці свобідним і паном своєї волі, щоб усе тобі підлягало, а не ти підлягав.
Щоб ти був паном і орудником своїх діл, а не їхнім слугою і наймитом.
Радше визволеним і правдивим євреєм, що переймає спадщину і свободу синів Божих.
Вони одним оком дивляться на проминаючі речі, а другим на небо.
Дочасні речі не приманюють і не прив'язують їх до себе, але вони радше послуговуються ними, як Бог наказав і найвищий Творець розпорядив. Він у час творення нічого не залишив невладнаного.