Тому-то Ти, Правдо, чітко сказав: «Де є твій скарб, там є і твоє серце» (Мт. 6, 21).
Якщо я люблю небо, радо думаю про небесні речі.
Якщо я люблю світ, радуюся світовому щастю і сумую над його недолею.
Якщо я люблю тіло, часто мрію про те, що тілесне.
Якщо я люблю духа, мило мені думати про духовні речі.
Бо про те, що люблю, радо розмовляю і слухаю, і такі мрії приношу з собою додому.
Але щаслива та людина, що ради Тебе, Господи, всі створіння віддаляє від себе.
Яка ж то сила перемагає природу і пожадання тіла прибиває на хрест ревністю духа, щоб із погідною совістю могла слати до Тебе чисту молитву і щоб бути гідною стати разом з ангельськими хорами, бажанням і серцем далека від усіх земних справ.
Глава 49
ПРО БАЖАННЯ ВІЧНОГО ЖИТТЯ І ПРО ТІ ВЕЛИКІ БЛАГА, ЯКІ ОБІЦЯНО ТИМ, ЩО ЗА НИХ БОРЮТЬСЯ
Господь. Сину, коли чуєш, що з висоти спливає на тебе бажання вічного щастя, а ти бажаєш вийти з домівки свого тіла, щоб мати змогу оглядати Мою світлість без усякої тіні переміни, — дай серцю волю, з великою жадобою приймай те святе натхнення.
Подякуй якнайсердечніше небесній Доброті, що так ласкаво з тобою обходиться, так милостиво навідується до тебе, так гаряче заохочує, так сильно підносить угору, щоб тебе твій власний тягар не причавив до землі.
І не осягнеш того ані своїм помислом, ані зусиллям, а тільки за даром небесної благодаті і Божого змилування, щоб зростав у чеснотах і в більшій покорі та готувався до прийдешньої боротьби, щоб старався прив'язатися до Мене всім жаром серця і служити Мені по добрій волі.
Сину! Нераз вогонь горить, але полум'я не йде вгору без диму.
Так і в декого підноситься серце до неба, а однак ті люди не є свобідні від спокус тілесного побажання.
Тому вони не роблять того єдино тільки для слави Божої, про що так гаряче Його благають.
Таким буває нераз і твоє бажання, яким так нагально запалюєшся.
Бо не є чистим і святим те, що забруднила власна користь.
Проси не те, що тобі миле і корисне, а те, що Мені подобається і честь приносить. Бо коли думаєш належно, то мусиш Мою волю більше цінити, ніж своє бажання, та вивищувати її понад усі прагнення, і йти за нею.
Я знаю твоє бажання і чув твої невтомні зітхання.
Ти вже рад би засмакувати славну свободу синів Божих, уже радує тебе твоя вічна домівка і небесна батьківщина повна радощів, але ще не прийшла пора на те; бо тепер ще є інша доба — доба боротьби, праці і проби.
Ти бажаєш добра в усій повноті, але тепер ще не можеш осягнути його.
Я є тим добром, дожидайся Мене, — каже Господь (Муд. 3,8), — поки не прийде царство Боже.
Ще треба на землі досвідчати тебе і заправляти в багатьох речах.
Деколи будеш мати втіху, але не буде тобі дано насититися нею досхочу.
Тому кріпись і будь твердий як у діях, так і в терпінні серед прикростей.
Мусиш змінитися і стати цілком іншим.
Нераз треба робити те, чого не хочеш, і лишити те, чого бажаєш.
У тому, що іншим до вподоби, буде вестися, а що тобі подобається, не піде гладко.
Що люди кажуть, те знайде послух, а що ти говориш, за ніщо будуть мати.
Інші попросять і дістануть, ти проситимеш і нічого не допросишся.
Інших людей величатимуть, а про тебе ніхто не згадає.
Іншим припоручатимуть це і те, а тебе вважатимуть за недотепного і ні до чого нездатного.
Тим ти не раз переймешся, і велика то буде річ, коли це мовчки знесеш.
Такі й подібні пригоди звичайно досвідчають вірного слугу Божого, щоб визначити наскільки він зможе зректися себе і в кожній речі себе перемогти.
Ледве чи є друга така річ, у якій ти повинен так конче завмерти, як та, де тобі доводиться дивитися й терпіти те, що противне твоїй волі, а головно, коли кажуть робити те, що тобі здається невідповідним або й некорисним.
А тому, що не маєш відваги опертися вищій власті, якій підлягаєш, то тобі видається жорстоким завжди слухати волю іншого і зректися всякої думки своєї.
Але зваж, сину, овоч тих трудів, їх недалекий кінець і превелику нагороду, і не будеш мати в тому ніякої трудности, тільки твоя терпеливість ще більше скріпиться.
Бо і за ту крихітку своєї волі, якої тепер добровільно зрікаєшся, будеш колись повік мати свою волю в небі.
Там знайдеш усе, чого схочеш, усе, чого забажати можеш.
Там зможеш наживати всякого добра без страху втратити його.
Там твоя воля завжди буде такою, як у Мене; вона не забажає нічого стороннього, нічого окремішнього.