Але тілом я є раб гріховного закону, слухаючи більше змисловости, ніж розуму.
З цього випливає, що бажати чогось доброго в мене вистачає сили, але довершити того я не спроможний (Рим. 7,18).
Нераз багато дечого доброго постановляю собі, але при найменшій перешкоді я подаюся назад і занедбую його, бо благодать не допомагає у моїй немочі.
Тому таке буває, що знаю дорогу праведности й досить виразно бачу, як маю діяти, але прибитий до землі тягарем власної гріховности, я не можу піднятися вгору до праведности.
О, як дуже й дуже потрібна мені Твоя, Господи, благодать, щоб добру річ зачати, повести далі й довершити!
Бо без неї я не можу нічого зробити; а в злуці з Тобою, коли Твоя благодать скріпляє мене, я все зможу.
О, це справді небесна благодать, без неї є нічим усі власні заслуги й ніякі природні дари не мають значення!
У Тебе, Господи, без благодаті нічогісінько не значить ні хист, ні багатство, ні краса, ні відвага, ні талант, ні красномовність.
Бо природні блага мають і добрі, і злі люди, а питомим даром вибраних є благодать або любов. Ті, що нею наділені, стають гідними вічного життя.
Ця благодать така висока, що ні дар пророцтва, ні чудотворна сила, ні будь-яке велемудре розумування не має ніякого значення без неї.
Але ні віра, ні надія, ні інші чесноти Тобі не милі без любови й благодаті.
О, небесна благодате, що вбогого духом чоловіка робиш багатим на чесноти, а багатого на всяке добро — покірним у серці.
Прийди, зійди на мене, наповни мене вранці Твоєю втіхою, щоб моя душа не охляла з утоми і немочі ума.
Благаю Тебе, Господи, щоб я в Твоїх очах найшов благодать, бо хоч би й не одержав усього того, чого бажає природа, то Твоєї благодаті мені вистачить (2 Кор. 12, 9).
Коли хмари журб стануть мене спокушати і непокоїти, я не злякаюся лиха, щоб тільки Твоя благодать була при мені.
Вона є моєю силою, вона дає мені пораду і поміч.
Вона сильніша за всіх ворогів і мудріша за всіх мудреців.
Вона вчителька правди і провідниця ладу, світло серця, утіха в горі, вона розгонить смуток, віддаляє страх, голубить побожність, витискає сльози жалю.
Що я без неї, як не всохле дерево чи гнила колода, яку треба викинути?
Так, Господи, Твоя благодать хай завжди і випереджає мене, і йде вслід за мною, і хай дасть мені те, щоб я завжди пильнував добрих діл за прикладом Ісуса Христа, Твого Сина. Амінь.
Глава 56
ТРЕБА СЕБЕ ЗРІКАТИСЯ І НАСЛІДУВАТИ ІСУСА ХРИСТА У ХРЕСТІ-ТЕРПІННІ
Господь. Сину, наскільки зможеш відректися від себе, настільки встигнеш увійти в Мене.
Як ні чого не бажати на світі приносить серцю спокій, так сердечне самозречення єднає з Богом.
Йди вслід за Мною (Мт. 9, 9). Я дорога, правда і життя (Йо. 14,6). Без дороги годі йти, без правди годі що пізнати, без життя годі жити.
Я дорога, якою ти повинен йти, правда, якій ти повинен вірити, життя, на яке ти повинен сподіватися.
Я дорога безпечна, правда непомильна, життя нескінченне.
Я дорога найпростіша, правда найвища, життя правдиве, життя несотворене.
Якщо лишишся на Моїй дорозі, пізнаєш правду, і правда дасть тобі волю і ти осягнеш життя вічне.
Якщо хочеш зажити вічного життя, додержуй заповіді (Мт. 19, 17).
Якщо хочеш пізнати правду, вір Мені.
Якщо хочеш стати праведним, продай усе (Мт. 19, 21).
Якщо хочеш стати Моїм учнем, відрікайся себе.
’ Якщо хочеш набути щасливого життя, погорджуй життям дочасним. Якщо хочеш дійти до високої слави в небі, впокоряйся на світі.
Якщо хочеш зі Мною панувати, неси хрест зі Мною. Бо лише слуги хреста знаходять дорогу до життя і правдиве світло.
Слуга. Господи Ісусе! Тому, що Твоє життя було тісне, і Ти погорджував світом, дай мені, щоб я наслідував Тебе в тій погорді.
Бо слуга не більший за свого пана, а учень за свого вчителя (Мт. 10, 24).
Нехай Твій слуга привчається до Твого життя, бо в ньому його спасіння і правдива святість.
Коли що-небудь я крім нього читаю або чую, воно не розважає мене і не веселить у повну розкіш.
Господь. Сину, коли це знаєш і все те перечитав, будеш щасливий, якщо так робитимеш.
Хто знає Мої заповіді й додержує їх, той любить Мене, і Я полюблю його, і явлюся йому (Йо. 14,21) і дам посісти разом зі Мною в царстві Отця Мого.
Слуга. Господи Ісусе! Як Ти сказав і обіцяв, нехай так і станеться, і нехай я на це заслужу собі.
Я прийняв, так, я прийняв із Твоїх рук хрест і нестиму аж до смерти, нестиму його, тому що Ти його на мене поклав.
Справді, життя доброго ченця є хрестом, але й дорогою в рай.