Бо зразу ж, як тільки цілим серцем віддаси себе Богові і не будеш шукати цього або того по своєму уподобанню чи волі, але цілком здаси себе на Нього, відчуєш, що ти з Ним з'єднався і вспокоївся; бо ніщо не буде тобі так миле і так подобатися, як любов і сповнення волі Божої.
Так, хто щирим серцем стане прямувати й зніматися вгору до Бога і очистить себе від усякої невладнаної любови чи від схильности до будь-якого створіння, той стане якнайбільше здатний до того, щоб одержати благодать, і буде гідний дару побожности.
Бо Господь там дає своє благословення, де находить чисті посудини.
І чим докладніше хто відрікається від того, що земне, і чим більше хто завмирає для себе, гордуючи собою, тим скоріше приходить благодать, тим достатніше її прибуває й вище вона піднімає свобідне серце.
Тоді гляне і наповниться, і з дива заб'ється й розшириться серце (Іс. 60, 5) в його груді, бо рука Божа з ним, і він увесь навіки віддав себе Йому в руки.
Ось так благословляється чоловік (Пс. 127, 4), що цілим серцем шукає Бога і не прив'язує душі своєї до марноти.
Він, приймаючи Пресвяту Євхаристію, заслуговує собі на велику благодать з'єднання з Богом, бо він не дивиться на власну побожність й утіху, а на Божу славу і честь, яка вище понад усяку побожність і втіху.
Глава 16
МИ ПОВИННІ ЗВІРЯТИСЯ ХРИСТОВІ В УСІХ НАШИХ ПОТРЕБАХ І БЛАГАТИ ЙОГО ЛАСКИ
Слова учня
О, найсолодший і наймиліший Господи! Бажаю прийняти Тебе нині з говінням. Ти знаєш мою неміч і біду, яку терплю, в якій великій недолі і гріхах я перебуваю, як часто терплю тяготи, спокуси, напасті й гидоту.
Приходжу до Тебе за ліком, благаю в Тебе втіхи і пільги.
Я промовляю до Тебе, що все віси, якому явне ціле моє серце, що єдиний можеш мене цілком утішити й допомогти.
Ти знаєш, яких ласк мені над усе треба, який я вбогий чеснотами.
Ось стою перед Тобою, вбогий і нагий, благаю в Тебе ласки і молю Твоє милосердя.
Покріпи зголодженого старця свого, загрій моє студене серце вогнем своєї любови, просвіти мою сліпоту блиском своєї присутности.
Переміни мені всю земну любов на гіркість, усі тягарі і прикрості на терпеливість, усе, що нікчемне і створене, на погорду і забуття.
Підніми моє серце до себе, до неба і не дай, щоб я блукав по землі.
Ти єдиний маєш відтепер уже аж повіки стати моїми солодощами, бо Ти єдиний єси моєю поживою і моїм напитком, моєю любов'ю і моєю радістю, моєю осолодою і всім моїм добром.
О, якби-то Ти мене своїм прибуттям цілком розпалив, розтопив і перемінив на себе, щоб я став одним з Тобою духом, завдяки благодаті внутрішнього з'єднання з Тобою і завдяки розтопленню в гарячій любові!
Не дай, щоб я відходив від Тебе голодний і холодний, лиш обійдися зі мною милосердно, як Ти нераз чудово обходився зі своїми святими.
Яке в тім диво, що я при Тобі увесь вогнем палаю і для себе завмираю, коли Ти єси вогонь, що завжди горить і ніколи не вгасає; любов, що очищає серця і просвічує розум?
Глава 17
ПРО ГАРЯЧУ ЛЮБОВ І ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ ПРИЙНЯТИ ХРИСТА
Слова учня
З якнайбільшим говінням, гарячою любов'ю, з усієї жадобою і жаром серця бажаю прийняти Тебе, Боже, як багато святих і богомільних душ Тебе прагнули у Святім Причасті. Вони, завдяки святості життя, були Тобі у великій вподобі й жили в якнайгарячішій побожності.
О, Боже мій, віковічна любове, все моє добро, щастя без кінця-краю! Бажаю прийняти Тебе з якнайсильнішим прагненням і якнайдостойнішою честю, яку тільки хто-небудь із святих коли мав і зміг відчути.
І хоч я не гідний мати всі ті почуття побожности, однак жертвую Тобі все гаряче бажання мого серця, наче б тільки я один мав за Твоєю благодаттю те гаряче прагнення.
Але також і все те, що тільки побожний ум може подумати й побажати, приношу і жертвую Тобі з найнижчим поклоном і найгарячішою любов'ю.
Не хочу нічого затримати для себе, але хочу пожертвувати Тобі добровільно і якнайохочіше і себе, і все те, що маю.
Господи Боже мій, мій Творче і Відкупителю! З таким бажанням, говінням, з такою хвалою, честю, вдячністю, гідністю і любов'ю, з такою вірою, надією і чистотою бажаю нині прийняти Тебе.
Як прийняла і як бажала Тебе Твоя пресвята Мати, преславна Діва Марія, коли ангелові, що благовістив їй тайну Воплочення, відповіла покірно і побожно: «Це я слугиня Господня; хай станеться зо мною по твоєму слову!» (Лк. 1,38).
І як Твій святий Предтеча, найвизначніший між святими Йоан Хреститель, у радості Духа Святого весело стрепенувся перед Тобою, коли ще був у нутрі матері, а потім, видячи, як Ти, Ісусе, ходиш між людьми, низько впокорився і з побожним говінням мовив, що він дружба молодого, «що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє» (Йо. 3,29).