Не гаючи часу, вона відповіла:
На твоєму місці я б не зволікала. Інсульт у старої жінки, якій майже 90 років...
Вона стрималася й не стала озвучувати застереження, які в неї з’явилися на тлі його поведінки. Прагнення поважати всіх і кожного звучало доволі непереконливо. Він боявся, це абсолютно точно. Інсульт, жертвою якого стала Наталія, — лише початок хвороби, викараскатися з якої буде непросто, це неминуче. І не факт, що вона виживе. Жанна здивувалася тому, наскільки сильне роздратування викликає в неї Толлефова інертність. Вона не могла вгамувати свою злість і, чесно кажучи, сердилася на обидвох братів, які відсунули її на другі позиції. Жанну обурило, що Джеф не вийшов на неї безпосередньо, і про новину вона дізналася за посередництвом того сина, від зустрічі з яким Наталія дотепер відмовлялася. Зрештою це я — її подруга!
Чому кровні зв’язки неодмінно матимуть перевагу над зв’язками дружби? Цілком можливо, у Джефа немає її номера телефону, але нічого не заважало йому подивитися адресну книгу своєї матері. Щоб до цього додуматися, докторський ступінь не потрібен.
Якщо вірити тому, що розповідає Толлеф, Джеф навіть словом про неї не обмовився й не просив їй зателефонувати, аби сповістити новину. Її нібито не існувало. Хіба що, — сказала собі Жанна, — Толлеф навмисно випустив цей факт з поля зору й не поділився з нею. Толлеф тут, Толлеф там, ці чоловіки побраталися швидше, ніж вона змогла клацнути пальцями на руці... Вона намагалась опанувати себе, оскільки вже не мислила раціонально. Так, її образили. Наталія могла померти, і якби так сталося, то Жанна дізналася б про це лише через п’ять днів.
Жанна не мала сумніву, що її теплі почуття до старенької були взаємні. Жодна причина не виправдовувала цієї ситуації: інформація про стан Наталії дійшла до неї тільки тоді, коли Толлеф повернувся з подорожі. Звісно, вона Наталії не дочка, але це не привід ігнорувати її!
Жанна труснула головою. Не на часі жалітися, не на часі вступати в конкуренцію за Наталіїну прихильність. У будь-якому разі вона не чекатиме інформацію про одужання подружки, щоб організувати виїзд до Монреаля. Вона додала кілька слів до повідомлення Толлефу:
Я думаю якомога швидше вилетіти до Канади.
Іще вона уточнила, що не хоче запізнитися, хай навіть це прозвучить надто в лоб.
Толлеф став на дибки, отримавши повідомлення. Усі, просто таки всі на світі вирішили напучувати його. Щойно він почув від Маріуса ті ж самі слова, що й від Жанни по телефону. І знову Маріус дозволив собі відверто осудити батька:
— Чого ти чекаєш? Щоб вона померла?
Для Толлефа на першому місці завжди була обережність, і він не піде всупереч домовленості з Джефом. Вони ніколи не зустрічалися, але він уже дорожив зв’язком, який почав між ними вибудовуватися. Толлеф волів уникнути неправильних кроків, здатних поставити під загрозу їхні добрі взаємини, до того ж, він — не той чоловік, який змінює думку, мов флюгер, що обертається навколо себе за волею вітру. Маріанна його підтримала. Слава Богу.
У зв’язку з виходом своєї книжки, Жанна опинилася в такому вирі подій, що навіть не згадувала про фотосесію, на яку Наталія охоче погодилась. Жанна взяла фотоапарат і продивилася низку портретних світлин своєї подружки, зроблених якось у липні. Ще не було нагоди ані проявити їх, ані хоча б відретушувати. Жанну вразила стримана постава старої жінки. Вона ледь усміхалася, немов позувала для фото на паспорт. Руки складені, дивиться просто перед собою, справжня стоїчна богиня, мідна статуя, алегорична фігура. Непроникна. В очах ні радості, ні страждань — дзеркало, у якому відбивається... ніщо. Очі з іншого світу.
Занурившись у темряву норвезького надвечір’я, Жанна зводила до купи думки, що роїлися в її голові. Образи швидко змінювалися, мов спалахи фотокамери, а вона ретельно занотовувала їх на папері.
Вона взяла телефон, набрала номер своєї вірної подружки Леа. Зривистим голосом поділилася з нею зачатком проєкту, який тільки-но набув обрисів, жирно обмальовуючи ручкою щойно написані слова. Леа висловила нетерпіння, їй дуже кортіло побачити світлини, які настільки надихнули Жанну. Здається, лише тепер Жанна зрозуміла, чого саме вона шукала в Наталіїних очах.