— Зупинімося на цьому, Маріусе, коли я зрозумію, яким чином все це на мене впливає, я тобі повідомлю. А поки що поглянь.
Він витяг єдине фото Наталії й поклав просто перед Маріусом.
— Це вона? — запитав Маріус, хоча і так було зрозуміло.
Він не міг відірвати погляд від чорно-білої світлини.
Толлеф усміхнуся. Він теж спершу годинами її роздивлявся, але збагнути таємницю не зумів.
— Так, вона. Я марно намагався впізнати себе в рисах цієї жінки.
— Це непросто, — припустив Маріус.
Маріанна дала їм час побути вдвох, потім сказала, що вечеря на столі. Вона спробувала перевести розмову в необтяжливе русло, запитавши — що новенького в дітей. Після кількох неуважних відповідей Маріус повернувся до теми дискусії. Він запитав у батька, чи пробував той зв’язатися з Наталією за вказаною в документах адресою. Коли Толлеф відповів «ні», Маріус вибухнув. Він не міг збагнути, чому батько так тримається за папери. Чого він вичікує?
— Я чекав, поки буду готовий.
— Готовий? А зараз вже готовий?
— Думаю так.
— Якщо цього не зробиш ти — зроблю я, — віддзеркалив Маріус.
Толлеф насилу стримав роздратованість, і його слова впали наче ніж гільйотини.
— Ти зовсім нічого не робитимеш.
— Мені здається, це перший неодмінний крок. Це ж просто.
— Просто? Колись Наталія виявила своє бажання вийти на контакт, це правда, але що вона думає зараз, коли минуло кілька десятиліть? Мені дуже непросто наважитися подзвонити у двері людині її віку. Жодного бажання підписувати їй смертний вирок. Ти розумієш? Уяви собі цей шок! Вона приїжджала в Осло ще у 80-х роках. Хто знає? Може, її вже немає на цьому світі. Перш ніж робити казна-що й казна-як, я вирішив поміркувати.
— Гарне виправдання відкласти справу до грецьких календ!
— Благаю! Зміни тон, я не люблю, коли ти так зі мною розмовляєш. Емоції затьмарюють тобі реальне бачення речей. Хоч там як, я маю план, — додав він, аби заткнути сину рота.
Маріанна навіть поперхнулася. План? Вона зовсім не в курсі. Маріус заінтриговано не відводив очей від батька, усім своїм виглядом показуючи, що чекає на продовження.
— У мене є подруга-канадка.
Толлеф глибоко вдихнув і повторив.
— У мене є подруга-канадка. Її звати Жанна. Вона саме з Квебеку. Зараз живе тут у невеличкому містечку, якщо точніше — у Валері неподалік від Фредрікстада. Я всерйоз подумую з’їздити до неї й попросити про допомогу. Жінка з відділу всиновлень мені наполегливо радила звернутися до посередника, якщо я вирішу вийти на контакт з біологічною матір’ю. Саме це я планую зробити.
Маріанна сиділа приголомшена. До цієї миті вона могла кому завгодно заприсягтися, що вони з чоловіком не мають таємниць одне від одного, і дуже пишалася тим, що читає його наче велику розгорнуту книжку. Вона завжди вважала їхній союз міцним, мов скеля. До неї в Толлефа були серйозні стосунки лише з однією жінкою — його однокласницею на ім’я Бірґіт. Зі своєю дружиною він поділився тим, що міг дозволити собі розповісти, тобто нічого особливого, не переймайся, мовляв, питання закрите. Усе було сказано, і взаємна довіра між ними відтоді не викликала підозри. Утім, вона ніколи не чула про канадську подружку й нічого не знала про план відвідин. Тепер слова чоловіка трохи похитнули її впевненість. Маріус потайки спостерігав за матір’ю.
— Що ти про це думаєш, мамо?
Трохи спантеличена Маріанна зашарілася, наче припустилась якоїсь помилки. Вона встала з-за столу, взяла кілька тарілок та попрямувала на кухню.
— Батько знає, що робить, Маріусе.
Толлеф усвідомлював ефект, який щойно справив на сина, і крадькома смакував мить. Він відчував справжнє задоволення від того, що зумів його здивувати, а отже, викликати в ньому певну повагу. Він читав це в очах молодого чоловіка.
— Я б хотів тебе супроводжувати, коли ти підеш на зустріч з нею, — обережно сказав Маріус.
— Ні.
Толлеф сам здивувався категоричності й авторитарності власного тону, він навіть не спробував надати своїй відповіді якихось відтінків. І мови нема про те, щоб утратити перевагу, яку йому щойно надав ефект несподіванки, а в тому, що стосується Наталії — ніхто, нехай усі собі затямлять, ніхто не диктуватиме йому, що слід робити далі. Тільки так і не інакше.