Усе ж таки, ти тільки не подумай, що я дивлюсь на нашу історію як на легковажний ліричний відступ у своєму житті. Я справді відчув і досі відчуваю до тебе щось потужне. Я навіть думав зробити рішучий крок, але... усе було надто складно. Я повторюся, куди нас це може завести?
Цілую. Доброї подорожі додому.
Крістоф
Вона несамовито захлопнула кришку ноутбука й повернулася в душ, милася довго, щоб вода вгамувала її гнівний настрій. Потім завернула рушник навколо талії та, немов схаменувшись, знов заглянула в ноутбук. Нове повідомлення.
Вибач, я щойно перечитав своє повідомлення. Боюся, я був дуже незграбним і написав фрази, які ти можеш неправильно розтлумачити й навіть образитися. Мені шкода, я зовсім цього не хотів. Що поробиш, мабуть, у мене немає Наталіїного таланту нести в собі тягар таємниці.
Цілую.
К.
Жанна не могла неправильно розтлумачити фразу Крістофа про «жінку, яка готова кохатися». Він написав це свідомо, намагаючись самовиправдатися у власних очах. Він перекладав на неї відповідальність за цю невірність, з якою не ладен був упоратися і якої бажав не менше за неї.
Серце налилося люттю, і вона ледь втрималася, щоб не заголосити. Отак він вирішив покінчити з їхніми стосунками? Невже вона не заслуговує на розрив віч-на-віч? Ображена, розчавлена, вона вирішила, що ніколи не відповість на цей мейл. Вона вдяглася й вийшла на вулицю подихати свіжим повітрям.
25
Поки Маріус і Юлія укладали дітей, Маріанна з Толлефом збирали папери й розкидані у вітальні стрічки. Малеча виснажилася, але все ще не могла вгамуватися після бурхливого розпаковування подарунків, якими був сповнений вечір напередодні. Дідусь Толлеф поступово роздав дітям купу звалених під ялинкою кольорових пакетів. Їхня дочка Айлен натомість провела різдвяний вечір у свекра зі свекрухою. Пригнічена через те, що родина не зібралася в повному складі, Маріанна все ж таки розуміла — слід поважати сімейні обов’язки кожного.
Юлія залишилася з дітьми, щоб їх заспокоїти. А Маріус повернувся до вітальні, пішов за другою пляшкою аквавіти[18] й наповнив дві маленькі чарочки. Він відкоркував собі пляшку пива, іншу пляшку запропонував батькові. Маріанні не подобалося, коли вони пили з горла, тож вона нагадала про чарки. Чоловіки не противилися її забаганці. Різдво, як не крути!
Ледь вони зробили перший ковток, як телефон Толлефа завібрував на столі вітальні. Він відкрив месенджер.
Вітаю з Різдвом та Новим роком у колі сім’ї. Бірґіт.
Маріус помітив зніяковілість батька й поцікавився змістом повідомлення.
— Нічого особливого.
Позаяк він пообіцяв нічого не приховувати від дружини, Толлеф показав повідомлення Маріанні. Маріус побачив, як мати насупила брови.
— Що відбувається?
Толлеф поклав телефон у кишеню брюк і сказав сину, що йдеться про жінку, з якою він був знайомий багато років тому.
— Он як! А скажи, тату, є новини з Канади?
Толлеф пожвавішав. Справді, Жанна тримала його в курсі того, як розвивається ситуація. Вона перебувала в Монреалі, плануючи залишитися там до середини січня. Час від часу вона звітувала йому про свої зустрічі з Наталією. Медсестри по секрету сказали Жанні, що стан вразливості зняв у його матері всі психологічні фільтри. Вона гарчала мов левиця, і саме по собі це позитивна ознака — у такий спосіб вона показувала, що не скорилася долі. Медичний персонал лікарні присудив їй золоту пальмову гілку в номінації «упертість». Коротко кажучи, усі видихнули з полегшенням, коли її нарешті виписали. Уже три дні як вона повернулася додому. Це дуже гарна новина, адже вони з Джефом почали спілкуватися й планують його приїзд після того, як вона звикне до домашньої обстановки. Залишилося тільки визначитися з датою.
— Бачиш, Маріусе. Усе налагоджується!
Толлеф пишався тим, що витримав натиск сина й при тому залишився на своїх позиціях, не змінюючи розробленої ним тактики. У питаннях людських стосунків потрібна терпеливість. Мабуть, це добрий урок для Маріуса. Його сину по життю діставалося на горіхи через запальний характер, і він часто реагував навідліг. Утім, хизуватися перед ним Толлеф не поспішав. Він знав, що Маріус є достатньо розумним, аби смиренно визнати — він помилився, коли не визнав обґрунтованості батьківських дій.
Толлеф пішов за світлинами, зробленими в Мюсені. Найвдаліші знімки він роздрукував у професійного фотографа. Він показав сину фотографії палацу правосуддя, де Наталія одружилася з Альбертом. Їй, мабуть, буде цікаво побачити зміни, що відбулися в цьому районі після п’ятдесятих років. Вона точно буде в захваті.