Выбрать главу

Зі Змісту, долученого до листа доктора Клауса Штемлера від 28.V.1990 довідуємося, що перекладена ним книжка, яку він попередньо назвав Holländische Skizzen (oder Apokryphen), налічувала 16 текстів, названих так само, як і в пізнішому польському виданні, але в інакшому порядку. Негероїчна тема була вміщена серед апокрифів, розмежування на нариси та апокрифи не було впроваджене. Тільки тексти Ціна мистецтва, Герард Терборх, Скромна принадність міщанства та Дельта не були опубліковані в німецькій пресі. Уклад книжки і тимчасова її назва [Голландські нариси (чи апокрифи)] свідчать, що перекладач вважав нариси та апокрифи взаємозамінними.

Від 1979 року уривки з майбутньої книжки з’являлись у німецькій періодиці:

Тексти Послуга ката, Довготелесий Геріт, Капітан, Портрет у чорній рамі, Perpetuum mobile, Дім опубліковані в Штуттгарті у виданні «Merkur» у 1979 році (№ 4); текст Капітан — там само у 1986 році (№ 7); Ліжко Спінози — в «Lesezeichen» 1981 року (№ 3); Негероїчна тема — «Ensemble» 1979 року nr 10 (München, dtv); Гіркі пахощі тюльпанів — у «Merkur» 1981 року (№ 11); Натюрморт із вудилом — в «Art» 1984 року (№ 2); Ціна мистецтва була передана до друку в «Akzente» (лист Штемлера, станом на день 28.V.1990).

Перед польським виданням були опубліковані такі іншомовні видання книжки:

Zbigniew Herbert, Das Land, nach dem mich ich sehne. Lyrik und Prosa, Frankfurt am Main, Suhrkamp Verlag (Polnische Bibliotheke), 1987. Передмова М. Крюгера [M. Krüger], післямова Я. Блонськоro [J. Błoński]. Том містив вірші та прозу. У розділі IX книжки (ст. 271–274) уміщено апокрифи: Holländische Skizzen у перекладі Клауса Штемлера; серед них знаходимо Пекло комах, Ліжко Спінози, Епілог.

Zbigniew Herbert, Still Life with a Bridle. Essays and Apocryphas. Переклад Джона і Боґдани Карпентер [John and Bogdana Carpeter]. New York, The Ecco Press, 1991.

Zbigniew Herbert, De bittere geur van tulpen. Holland in de Gouden Eeuw. Переклав (за американським виданням) Герлоф Янсен [Gerlof Janzen]. Amsterdam-Antwerpen, Uitgeverij Contact, 1993.

У німецькомовному виданні: Zbigniew Herbert, Stilleben mit Kandare, Frankfurt am Main, Suhrkamp Verlag, 1994, переклад Клауса Штемлера. Розмежування нарисів і апокрифів (Skizzen und Apokryphen) з’являється в підзаголовку: в книжці та в Змісті ці частини не виокремлено. У данському виданні: Zbigniew Herbert, Stilleben med bidsel, переклали Віллі Дьонгардт [Willy Dähnhardt], Уфе Гардер [Uffe Harder], Яніна Кац [Janina Katz]; Brøndum/Aschehoug, 1995, розмежування на нариси та апокрифи не міститься у підзаголовку, натомість його видно зі Змісту та самого укладу книжки (обидві її частини споряджено окремими підзаголовками: Essays; Apokryfer).

Число текстів і їхні назви не мінялися від 1988 року.

За німецьке видання Збіґнєв Герберт отримав Наюроду Німецьких Критиків 1994 року за найкращу книжку року.

III. Твір у процесі:

У 1962 році з’явився том нарисів Варвар у саду — про європейське Відродження. В 1973 році Герберт надав видавництву «Czytelnik» машинопис книжки Лабіринт понад морем — нариси про середземноморську цивілізацію, античну колиску Європи. На нашу думку, книжка Натюрморт із вудилом поставала як третій том розповіді про «золоті віки» Європи. У ній Герберт зосередився на загадці розквіту голландської культури XVII століття та малих майстрах голландського малярства, своїх улюблених героях. В архіві Герберта ми відкрили інші недруковані нариси про малих майстрів — Аверкампа [Avercamp], Сандрама [Saendram], Дейстера [Duyster]. Герберт не включив їх до книжки. Ми оприлюднили їх серед неопублікованих творів Герберта у присвяченому йому числі «Zeszytów Literackich», 1999, nr 68, s. 11–22. З інших джерел ми знаємо, що він виношував проект нарисів про великих майстрів цього малярства: Рембрандта і Вермера (вступну частину цього нарису, Mistrz z Delft, ми оприлюднили серед неопублікованих раніше творів Герберта у «Zeszytach Literackich», 2000, nr 69, s. 85–95).

Переклади цитат та посилання

[Цей розділ у електронній версії книжки зреалізовано у вгляді приміток. — Прим. верстальника.]

«…є в мені пломінь, що мислить»