Необхідність уведення цього терміна полягає в зосередженні уваги на забезпеченні ефективного, результативного й цільового використання бюджетних коштів їх розпорядниками. В даному тлумаченні терміна чітко видно, яким повинен бути результат управління бюджетними коштами. Єдиним недоліком є те, що в Кодексі не передбачається міра відповідальності учасника бюджетного процесу за неотримання такого результату, а саме досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності.
Законодавчо необхідність управління бюджетними коштами, їх суб’єктами регламентується в ч. 2, 3 ст. 16, § 7 ч. 25 ст. 22 та ч. 1 ст. 26 Кодексу.
50) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості
- гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується в основному для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. Він визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг. Загальний обсяг фінансових ресурсів, які спрямовуються на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави. При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися певний обсяг нерозподілених видатків, тобто видатків на ті повноваження, встановлення нормативів за якими є недоцільним. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від кількості населення і споживачів соціальних послуг, а також соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (від часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць. Такі коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України. В цьому Кодексі питання його застосування врегульовано ст. 67, 94, 95, 98-101.
51) фінансування бюджету
- надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету.
Фінансування бюджету -- це рух грошових коштів у бюджетній системі з метою покриття дефіциту бюджету й напрямів витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Крім того, фінансування бюджету включає витрати на погашення боргу.
Основні положення процесу фінансування бюджету, класифікація і джерела фінансування регламентуються гл. 3, ст. 11 і 15 Кодексу.
Стаття 3. Бюджетний період
1. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
2. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті.
Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є:
1) введення воєнного стану;
2) оголошення надзвичайного стану в Україні.
3. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети повинні бути затверджені на такий самий період.
Бюджетний період в Україні становить один календарний рік, який триває з 1 січня по 31 грудня одного року. Фактично бюджетний період за змістом збігається з однією зі стадій бюджетного процесу -- виконанням бюджету (ст. 19 Кодексу) та диференціюється стосовно Державного бюджету України (ст. 47--51 Кодексу) й місцевих бюджетів (ст. 78 Кодексу). У зв’язку з цим необхідно розмежовувати бюджетний цикл і бюджетний період. Бюджетний цикл включає весь період (від початку складання бюджету до затвердження звіту про його виконання) та може тривати понад два роки. Тобто бюджетний цикл охоплює дію на всіх стадіях бюджетного процесу. При цьому треба враховувати й можливість розширення бюджетного циклу за рахунок пільгових бюджетних строків, коли триває дія капітальних асигнувань минулого бюджетного року, у разі якщо ці асигнування не були використані в поточному бюджетному періоді.
Бюджетний період відповідає стадії виконання бюджету та охоплює період, на який затверджується бюджет, а за особливими обставинами -- на інший період. Це положення будується на конституційній нормі (ст. 96 Конституції України), згідно з якою Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період із 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин -- на інший період. До таких особливих обставин належать такі, як уведення воєнного стану та оголошення надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях. Подібні події пов’язані з реалізацією повноважень Верховної Ради та Президента України. Згідно зі ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить оголошення за поданням Президента України стану війни та укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; затвердження протягом двох днів із моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. Відповідні повноваження закріплено й за Президентом України (ст. 106), який вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних сил України в разі збройної агресії проти України; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях у разі загрози нападу, державній незалежності України; приймає за потреби рішення про введення в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує за потреби окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації -- з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.
Коментованою статтею передбачається інший бюджетний період для місцевих бюджетів у разі зміни бюджетного періоду для Державного бюджету. При цьому необхідно враховувати певну кореспонденцію, зв’язок показників Державного бюджету України й місцевих бюджетів, які залежать від Державного бюджету та не можуть бути прийняті без затвердження Державного бюджету.
Стаття 4. Склад бюджетного законодавства
1. До складу бюджетного законодавства належать нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини в Україні, а саме:
1) Конституція України;
2) цей Кодекс;
3) закон про Державний бюджет України;
4) інші закони, що регулюють бюджетні відносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу;
5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цієї статті;
6) нормативно-правові акти органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті;