Відповідно до ст. 35 головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подальшого подання Міністерству фінансів України, і повинні враховувати інформацію звітів про виконання паспортів бюджетних програм та висновки про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Міністр фінансів України, приймаючи рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України, перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України враховує також інформацію звітів про виконання паспортів бюджетних програм та висновків про результати цих контрольних заходів, проведених зазначеними органами.
Кабінет Міністрів України, прийнявши постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України, подає його разом із відповідними матеріалами не тільки до Верховної Ради України, а й Президенту України (не пізніше 15 вересня року, що передує плановому).
Відповідно до ст. 38 пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України має містити інформацію не тільки про обсяги видатків, а й кредитування за бюджетною класифікацією (функціональною, відомчою і програмною класифікацією видатків та кредитування бюджету, економічною класифікацією видатків бюджету); інформацію про мету, завдання та очікувані результати (яких кожен головний розпорядник коштів державного бюджету передбачає досягти при виконанні програм) за формою, визначеною Міністерством фінансів України; обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення; розрахунки обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.
Якщо головні розпорядники коштів державного бюджету виконують державні цільові програми, то до загального переліку матеріалів подаються переліки цих державних цільових програм та загальний обсяг коштів за ними.
План державних запозичень на наступний бюджетний період має включати перелік кредитів (позик) із зазначенням кредиторів, видів, мети, назви валюти, строку і відсоткової ставки державних запозичень, а також стану укладання кредитних договорів.
На відміну від попереднього Кодексу, до загального переліку матеріалів, які подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України, включено: прогноз Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди; інформацію щодо врахування пропозицій Ради національної безпеки і оборони України до Проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України (з вмотивованим обґрунтуванням); інформацію про залучення довгострокових (понад 1 рік) кредитів (позик), надання гарантій, набуття прав поручителя за такими зобов’язаннями державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами, у статутному фонді яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв).
Згідно зі ст. 39 розгляд і затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, яка визначається Регламентом Верховної Ради України.
Новизною цієї редакції бюджетного кодексу є чітке визначення предмету регулювання закону про Державний бюджет України, до якого включають загальну суму кредитування державного бюджету, граничний обсяг надання державних гарантій, фінансування державного бюджету за бюджетною класифікацією, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів з обов'язковим виділенням видатків споживання та видатків розвитку, включаючи розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розмір прожиткового мінімуму, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.
У разі, якщо закон про Державний бюджет України несвоєчасно набере чинності:
— державні запозичення можуть здійснюватися в обсягах, що не перевищують витрати на погашення державного боргу у відповідний період, а державні гарантії не надаються;
— діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім норм, якими визначені загальні показники державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету і обсяги трансфертів між державним та місцевими бюджетами;
— соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, які діяли у грудні попереднього бюджетного періоду;
— перерахування дотацій вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради.
Як показує аналіз нової редакції Бюджетного кодексу України, він посилює позиції Комітету Верховної Ради з питань бюджету, зокрема: погодження перерозподілу субвенцій до місцевих бюджетів на соціальний захист, підготовка проекту закону про Державний бюджет України здійснюватиметься Кабінетом Міністрів з участю уповноважених представників Верховної Ради з питань бюджету. Також посилюється роль Президента в бюджетному процесі.
Глави 8, 10
За матеріальним змістом бюджет становить централізований грошовий фонд держави, який перебуває у постійному русі: щоденно до нього зараховують надходження і здійснюють операції з витрат. У зв’язку з цим необхідна чітка, налагоджена система управління бюджетним процесом, щоб забезпечити своєчасне й повне надходження коштів за доходами і раціональне та ефективне їх використання.
Під виконанням бюджету слід розуміти забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів загалом і за кожним джерелом, а також забезпечення своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетами видатків. Виконання бюджету має на меті забезпечити надходження доходів і фінансування видатків у межах затверджених бюджетів.
Метою положень глави 8 є упорядкування системи організації виконання державного бюджету та модернізації казначейського обслуговування державного сектора у напрямку створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами. Глава визначає економіко-правові засади організації виконання бюджету та казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів.
Метою положень глави 10 є модернізація системи бухгалтерського обліку державного сектора у напрямку створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами. Глава визначає економіко-правові засади організації бухгалтерського обліку, складання і подання звітності в державному секторі та взаємозв’язку повноважень державних органів, які реалізують операції бухгалтерського обліку з державним майном.
Основними новаціями глав 8,10 є:
1) Визнано недійсними договори, за якими розпорядник бюджетних коштів брав зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або ж із перевищенням наданих йому бюджетних повноважень. Такі зобов’язання є небюджетними і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Відшкодування збитків та/або завданої шкоди за такими зобов’язаннями здійснюються в судовому порядку з винних осіб.
2) Унормовано існуючий порядок реєстрації та обліку органами Державного казначейства України бюджетних зобов'язань. При цьому встановлено вимогу щодо обліку бюджетних зобов'язань за визначеними законодавством субсидіями, допомогами, пільгами незалежно від обсягу бюджетних призначень, передбачених на цю мету.