Не пізніше одного робочого дня з дати отримання доповідної записки або інформації про усунення бюджетного правопорушення розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправленням або подається нарочним) до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки установі-порушнику, розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів та установі-порушнику. Останній примірник розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі.
Доповідна записка про усунення бюджетних правопорушень повинна містити:
– назву підприємства, установи чи організації, на рахунках якого(ої) зупинено операції з бюджетними коштами;
– дату і номер розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами;
– підстави для відновлення операцій з бюджетними коштами (документальне підтвердження факту усунення бюджетного правопорушення).
Розпорядження про зупинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, що надійшли до органу Державного казначейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження, а розпорядження, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня.
Відновлення операцій з бюджетними коштами на рахунках не позбавляє уповноважені органи права повторного застосування зазначених санкцій до цих самих розпорядників, одержувачів бюджетних коштів у разі виникнення нових бюджетних правопорушень.
Керівник уповноваженого органу, що прийняв рішення про зупинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, відповідає за правильність, обґрунтованість, своєчасність прийняття цих рішень і направлення їх за належністю.
Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 124 Кодексу.
Стаття 121. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
1. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.
2. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
1. Вчинення порушень бюджетного законодавства, вказаних у п. 1-40 ч. 1 ст. 116 Кодексу, тягне бюджетну відповідальність у вигляді заходів впливу до учасників бюджетного процесу.
Оскільки зазначені порушення вчиняються діями чи бездіяльністю посадових осіб, як правило керівників відповідних установ-учасників бюджетного процесу, постає питання про їх особисту відповідальність. Однак посадові особи і взагалі фізичні особи не є суб’єктами бюджетної відповідальності хоча б тому, що бюджетні санкції, передбачені п. 2-8 ч. 1 ст. 117 Кодексу, можуть застосовуватися виключно до юридичних осіб – розпорядників та одержувачів коштів. Тому відповідальність посадових осіб в таких випадках можлива лише якщо їх дії чи бездіяльність утворюють склад іншого (небюджетного) правопорушення – цивільного делікту, дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи злочину.
2. Частина 1 ст. 121 Кодексу містить важливу вказівку на те, що посадові особи несуть відповідальність лише за наявності їх вини умислу чи необережності стосовно порушення бюджетного законодавства.
3. Частина 2 ст. 121 Кодексу розкриває коло можливих суб’єктів відповідальності – це керівники чи інші відповідальні посадові особи. Уточнення ознак суб’єкта відповідальності можливо лише в кожному конкретному випадку – залежно від характеру вчинених діянь.
4. Питання цивільної відповідальності в основному врегульовані Цивільним кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Наразі разом з прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу України ст. 1191 Цивільного кодексу України була доповнена ч. 4 такого змісту: "4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди)" (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу України" від 8 липня 2010 р. № 2457-УІ).
Таким чином, хоча до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, відносини щодо відповідальності службових осіб за незаконні рішення в бюджетні сфері, регулюються вказаною нормою Цивільного кодексу.
5. Про види дисциплінарної відповідальності та порядок застосування дисциплінарних стягнень див. ст. 40-41, 147-152 Кодексу законів про працю України.
У відповідності до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Так, можуть бути застосовані інші заходи впливу, наприклад, передбачені Законом України "Про державну службу".
Дисциплінарна відповідальність фізичних осіб за порушення бюджетного законодавства настає, як правило, у випадках, коли за відповідні порушення не передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність. Хоча не виключається застосування за одне порушення різних видів відповідальності. Наприклад, настає дисциплінарна відповідальність за нецільове використання коштів (звільнення керівника з роботи в порядку ст. 147 і п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України), а потім ця особа притягається до кримінальної відповідальності за ст. 210 Кримінального кодексу України.
6. Адміністративна відповідальність за порушення бюджетного законодавства передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 164-12 передбачена відповідальність за такі порушення бюджетного законодавства:
– включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань;
– порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;
– здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України;
– порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік;
– взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
– включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
– зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунку (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
– зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів;