3. В тому випадку, коли по справі було ухвалено додаткове рішення, передбачене ст. 220 ЦПК, строк на апеляційне оскарження цього додаткового рішення обчислюється з наступного дня після його ухвалення.
Спірною тут виглядає ситуація з огляду на те, що ЦПК передбачено право на подання заяви про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на виконання рішення і не передбачено термін, протягом якого суд повинен ухвалити таке додаткове рішення. Виходячи з позиції Верховного Суду України з цього питання, згідно з якою рішення суду і додаткове рішення є одним цілим (вважаємо, що малася на увазі «рівнозначність» цих двох видів судових рішень), вважаємо, що строк на апеляцію починається з наступного дня після проголошення судового рішення. Інакше право на апеляційне оскарження буде нівельоване можливістю подання заяви про ухвалення додаткового рішення, яка може бути подана протягом 3 років з моменту проголошення «основного» рішення суду. Крім того, п. 4 ст. 297 ЦПК передбачає право суду (судді-доповідача) апеляційної інстанції у випадку надходження справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення повернути справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути цей недолік.
У випадку ухвалення додаткового рішення, воно теж може стати самостійним об’єктом апеляційного оскарження у ті ж строки (але не в їхніх межах), що й рішення суду, постановлене за результатами розгляду справи (як різновид рішення суду, рівнозначне йому по суті рішення), бо ст. 220 ЦПК передбачає, що на додаткове рішення може бути подана скарга.
Підлягає також оскарженню в апеляційному порядку, окремо від рішення суду, ухвала про відмову ухвалити додаткове рішення.
4. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо скаржник не звернувся до суду із заявою про поновлення строків, а апеляційний суд не знайшов підстави для поновлення строку.
Відмова у прийнятті апеляційної скарги повинна бути оформлена ухвалою, в якій суд зобов’язаний навести мотиви такої відмови. Ухвалу про відмову прийняття апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку, оскільки вона перешкоджає подальшому руху справи. Установлені законом строки на подання відповідної скарги не можуть бути скорочені чи продовжені судом.
Лише за наявності заяви особи, яка подала апеляційну скаргу із пропущенням вищезазначених строків, суд розглядає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд розглядає таку заяву за правилами, встановленими у ст. 73 ЦПК України. Так, суд поновлює строк у разі його пропущення з поважних причин (поважність причин повинен доводити скаржник).
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується відповідним судом апеляційної інстанції в колегіальному складі, а не одноособово суддею-доповідачем, як це передбачено в касаційному провадженні (ст. 325 ЦПК).
Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.