Найважливішу аргументацію доцільно виділяти у тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).
Важливе значення має структура скарги, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів. Якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію доцільно викладати послідовно: яку норму порушено судом, зміст норми, її аналіз та тлумачення, в чому помилився суд, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження. Під час складення скарг у власній практичній діяльності ми відзначаємо спочатку тезу, а потім наводимо аргументацію під неї.
Наводячи доводи, що свідчать про необґрунтованість рішення, скаржник повинен може покликатися на:
— неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи;
— неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, зокрема внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин;
— неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
Скаржник повинен зазначити, які саме висновки суду є необґрунтованими, в чому саме полягає їх необґрунтованість, якими доказами справи це підтверджується. Доцільно вказувати також аркуші справи, де знаходяться ці докази.
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Ці відомості зазначаються в тому випадку, якщо підставою оскарження є необґрунтованість судового рішення. Усунути помилки суду першої інстанції можна лише шляхом повторного дослідження доказів або шляхом встановлення нових обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції не встановив.
Скаржник повинен чітко вказати, які саме обставини слід встановити і чому вони входять до предмету доказування по справі. Необхідно зазначити також, які саме докази слід додатково дослідити під час апеляційного розгляду, які докази подаються скаржником додатково і поважні причини, чому вони не були подані до місцевого суду.
Якщо суд першої інстанції неправильно оцінив докази, порушив правила щодо допустимості та належності доказів, то в апеляційній скарзі наводяться відповідні заперечення скаржника.
7) клопотання особи, яка подала скаргу. В резолютивній частині скарги скаржник повинен зазначити, що він просить в апеляційного суду. Зміст клопотання повинен не виходити за межі повноважень апеляційного суду, зазначених у ст. 307 ЦПК.
Окрім того, скаржник вправі в апеляційній скарзі заявити клопотання процесуального характеру: про виклик свідків, про витребування додаткових доказів, про забезпечення позову, про призначення експертизи. Разом з тим, на наш погляд, ці питання доцільно порушувати окремим клопотаннями.
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Ці відомості наводяться після резолютивної частини скарги. Зазначається найменування документа, достатнє для того, щоб його можна було ідентифікувати, оригінал чи копія, кількість примірників. Наприклад, «Квитанція про сплату судового збору в сумі 45,67 грн., оригінал, 1 прим.».
3. Апеляційна скарга подається до суду із копіями та додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.
Зазначене правило дає можливість таким особам підготуватись до судового розгляду, визначити позицію щодо доводів та нових доказів, наведених у скарзі, викласти свої заперечення у письмовій формі, зібрати та надати суду додаткові докази, що спростовують викладені у скарзі аргументи.
4. Коментованою статтею передбачено обов’язок підписання апеляційної скарги особою, яка її подає, або її представником. Суд повинен звертати увагу, щоб апеляційна скарга була підписана безпосередньо керівником підприємства, установи, організації, а не особою, яка його заміняє, чи його заступником (наприклад у справах про поновлення на роботі). У тому випадку, якщо апеляційну скаргу подає заступник або особа, яка тимчасово заміщує керівника підприємства, необхідно також подати суду наказ про те, що дана особа виконує обов’язки керівника на час відпустки, хвороби на день подання апеляційної скарги, або про те, що особі, яка підписала скаргу, делеговано керівником, Статутом підприємства вести той чи інший напрямок роботи з правом подачі позовних заяв та апеляційних скарг. Наприклад, наказ про делегування заступнику директора з кадрів права видання наказів про прийняття на роботу і звільнення працівників підприємства та право з цього приводу вести усі справи в суді, в тому числі і право підписання апеляційних скарг.