Вирішення питання про право суду апеляційної інстанції досліджувати нові докази зумовлено об’єктивними факторами — тлумаченням і застосуванням норм матеріального та процесуального права, на основі яких робиться висновок про наявність чи відсутність порушень закону при дослідженні доказів судом першої інстанції.
Прийняття апеляційною інстанцією нового доказу може бути зумовлено поважністю причин, з яких доказ не міг бути поданий суду першої інстанції (наприклад, якщо сторона своєчасно вжила заходів до розшуку в архівних установах документів, які мають значення для справи, з метою надання їх суду першої інстанції, проте їх було знайдено і передано стороні вже після ухвалення рішення).
Можливою є ситуація, коли сторона надає апеляційному суду нові докази, які мають істотне значення для справи й ставлять під сумнів законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Очевидно, що в такому випадку апеляційна інстанція не може не зважати на нові докази з посиланням на недобросовісну поведінку сторони в суді першої інстанції (неподання доказів з причин, які не є поважними). Так у випадку доведення стороною, яка подає суду апеляційної інстанції ці нові докази, поважності причин неподання їх до суду першої інстанції апеляційний суд зобов’язаний прийняти і дослідити ці докази.
4. Аналізуючи положення даної статті можна зробити висновок, що завданням суду апеляційної інстанції є перевірка рішення, ухвали суду першої інстанції лише в межах оскарженої їх частини і відносно осіб, які подали апеляційну скаргу, і тих, які приєдналися до неї. Винятком з цього правила є встановлення судом обов’язкових підстав для скасування рішення. Такою підставою є встановлене апеляційним судом неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. В такому випадку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги. Так, розглядаючи доводи апеляційної скарги про необґрунтованість відмови позивачу в позові про відновлення на роботі, суд апеляційної інстанції вправі перевірити законність і обґрунтованість відмови йому в позові про виплату заробітної плати, якщо буде встановлено, що мало місце неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права судом першої інстанції при розгляді справи з такими позовними вимогами.
5. В повному обсязі справа може бути перевірена апеляційним судом, якщо буде виявлено очевидну незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції, але лише у справах окремого провадження, незважаючи на те, що цей факт міг залишитися поза увагою доводів апеляційної скарги.
Стаття 3031. Строк розгляду апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції — протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
2. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.
(Доповнено статтею 3031 згідно із Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)
Коментована стаття визначила чіткий строк, відведений процесуальним законом для розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Вона має бути розглянута протягом не більш як двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції — протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу. Перелік таких виняткових випадків законом не визначено, тож суд при вирішенні цього питання керується власним розсудом, беручи до уваги особливості розгляду конкретної справи і доводи, заявлені в клопотанні про це стороною.