Стаття 367. Негайне виконання судових рішень
1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
1) стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, — у межах суми стягнення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.
1. Питання про негайне виконання рішення судом вирішується при ухваленні рішення. Якщо ж суд, який ухвалив рішення, не допустив негайного виконання рішення, то за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, він може ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення ухвалюється судом після розгляду питання в судовому засіданні. Суд зобов’язаний повідомити про час і місце проведення такого засідання осіб, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов’язковою.
2. Перелік випадків обов’язкового негайного виконання рішень, зазначених у коментованій статті, є вичерпним та поширюваному тлумаченню не підлягає. До них належать:
1) стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, — у межах суми стягнення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
3. При ухваленні рішення про негайне виконання суд повинен одночасно видати виконавчий лист, який згідно зі ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання
1. Питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
2. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби.
4. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
1. Усі питання, що виникають в процесі виконання рішення, що набрало законної сили або виконується негайно, вирішуються судом першої інстанції.
2. Відповідно до принципу диспозитивності виконавчий документ видається на прохання стягувача. Не суперечить закону видача виконавчого документа представнику, в тому числі адвокату. Заява про видачу виконавчого листа подається в письмовій формі. В заяві зазначається найменування суду, до якого подається заява, найменування особи, яка подає заяву, рішення, на виконання якого заявник просить видати виконавчий лист, прохання особи, дата та підпис. Заява подається в одному примірнику. Судового збору за видачу виконавчого документа не передбачено.
3. За загальним правилом, суд видає лише один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за спільною заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Зміст виконавчого листа повинен відповідати резолютивній частині рішення суду.