ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України від 23 червня 2005 року № 2709-IV, ОВУ, 2005 р, № 29, ст. 1694,
Кодексом адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, ОВУ, 2005 р., № 32, ст. 1918,
Законами України
від 8 вересня 2005 року № 2875-IV, ОВУ, 2005 р., № 38, ст. 2362, від 15 березня 2006 року № 3538-IV, ОВУ, 2006 р., № 14, ст. 961, від 16 березня 2006 року № 3551-IV, ОВУ, 2006 р., № 14, ст. 963, від 16 березня 2006 року № 3570-IV, ОВУ, 2006 р., № 15, ст. 1070, від 1 грудня 2006 року № 424-V, ОВУ, 2007 р., № 1, ст. 1, від 15 грудня 2006 року № 483-V, ОВУ, 2007 р., № 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року № 543-V, ОВУ, 2007 р., № 8, ст. 274, від 19 квітня 2007 року № 962-V, ОВУ, 2007 р., № 44, ст. 1774, від 21 травня 2009 року № 1397-VI, ОВУ, 2009 р., № 44, ст. 1468, від 25 червня 2009 року № 1568-VI, ОВУ, 2009 р., № 53, ст. 1830, від 17 листопада 2009 року № 1720-VІ, ОВУ, 2009 р., № 97, ст. 3328, від 21 січня 2010 року № 1837-VI, ОВУ, 2010 р., № 9, ст. 425, від 11 лютого 2010 року № 1876-VI, ОВУ, 2010 р., № 19, ст. 822, від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, ОВУ, 2010 р., № 16, ст. 723, від 11 травня 2010 року № 2167-VI, ОВУ, 2010 р., № 42, ст. 1368, від 1 червня 2010 року № 2289-VI, ОВУ, 2010 р., № 49, ст. 1603 (зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року № 2289-VI, вводяться в дію з 31 липня 2010 року), від 1 липня 2010 року № 2387-VI, від 1 липня 2010 року № 2398-VI, від 7 липня 2010 року № 2453-VI, ОВУ, 2010 р., № 55/1, ст. 1900 (зміни, внесені Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року; зміни, внесені підпунктами 1,3, 4, 6,21,27, 66, 78 та 86 підпункту 3.6 пункту 3 розділу XII Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах — з 1 січня 2011 року; зміни, внесені підпунктом 2 підпункту 3.6 пункту 3 розділу XII Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, вводяться в дію з 1 січня 2011 року. Справи щодо таких спорів, які перебуватимуть у провадженні суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції станом на 1 січня 2011 року, завершуються розглядом у цих судах. Позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги щодо таких спорів, які подані до 1 січня 2011 року і провадження за якими не відкрито, розглядаються відповідними судами, до яких вони подані), від 21 вересня 2010 року № 2536-VI
Положення статті 7 цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008)
Положенню пункту 2 частини першої статті 293 цього Кодексу дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010 Положенню пункту 12 частини першої статті 293 цього Кодексу дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010
Положення пункту 2 частини першої статті 15 цього Кодексу визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010)
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання цивільного судочинства
1. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
1. Цивільне судочинство — це форма реалізації судової влади, форма здійснення правосуддя в цивільних (в широкому розумінні) справах.
Коментована стаття виділяє мету та завдання цивільного судочинства і тому є визначальною для розуміння усіх інших норм ЦПК.
2. Метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.