Положення цього пункту покликані на удосконалення електронного документообігу Центральним органом виконавчої влади, процедури подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв’язку до міністерств, відомств інших центральних органів державної влади та фондів загальнообов’язкового державного страхування, шляхом розробки автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (див. коментар пункту 49.17 статті 49).
Автоматизована (інформаційна) системи — це організаційно-технічна система, яка має відповідний сертифікат (атестат) захищеності та складається із комплексу засобів електронно-обчислювальної техніки і зв’язку для обробки й передачі даних, методів та алгоритмів обробки у вигляді відповідного програмного забезпечення, інформації яка обробляється, персоналу і користувачів системи.
3 моменту впровадження в дію автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» втрачає чинність Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.
10. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Коментований пункт встановлює умови дії підзаконних актів з питань оподаткування, видані Кабінетом Міністрів України, Державною податковою службою України та іншими міністерствами і відомствами до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 1 січня 2011 року, а також пріоритетність норм над іншими нормативно-правовими актами.
Вважається, що кодифікований акт (прийнятий у вигляді закону) має певний пріоритет стосовно інших нормативно-правових актів, у тому числі й законів, які регулюють відносини у відповідній сфері. Тобто якщо норми Кодексу суперечать нормам якогось нормативно-правового акта, прийнятого раніше, то застосовуються положення Кодексу, а нормативно-правовий акт, і навіть закон, підлягає змінам відповідно до нового (у даному випадку — податкового) законодавства.
Якщо положення зазначених вище підзаконних нормативно-правових актів суперечать положенням цього Кодексу, то вони не можуть застосовуватися, оскільки вищу юридичну силу мають норми Кодексу як будь-якого закону.
Ці нормативно-правові акти застосовуються тільки в частині, що не суперечить Кодексу, та діють до моменту видання нових нормативно-правових актів з відповідних питань на виконання положень Кодексу.
11. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
(Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 11 згідно із Законом України № 3609-VI від 07.07.2011)
11. Штрафні (фінансові) санкції, що являють собою плату (фіксована сума та/або відсотки), що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, а також за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються у порядку та у розмірах, передбачених даним Кодексом та іншими нормативно-правовими актами, чинними на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за наслідками перевірок, які проводяться контролюючими органами. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, що нараховані за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
12. Норми статті 69 цього Кодексу не застосовуються до зберігачів цінних паперів в період відкриття рахунків в цінних паперах при проведенні дематеріалізації цінних паперів відповідно до законодавства. Зобов’язання, передбачені в статті 69, мають бути виконані зберігачем по закінченню визначеного законодавством періоду дематеріалізації цінних паперів при зверненні фізичної особи, зазначеної у цій статті, щодо відкриття для неї таких рахунків та при відкритті нових рахунків.