9. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КВК України, час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством. Значення цієї норми важко переоцінити, оскільки вона є гарантією пенсійного забезпечення для засуджених, які сумлінно працювали під час відбування покарання. За ВТК України (ст. 50) час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі до трудового стажу не зараховувався, крім випадків, спеціально передбачених у законі (час роботи засудженого при відбуванні покарання у колонії-поселенні міг бути включений до загального трудового стажу за рішенням суду).
10. Збільшено обсяг мінімальної жилої площі на одного засудженого, яка, відповідно до ст. 115 КВК України, не може бути меншою 3 кв. метрів у виправних колоніях, і не меншою 4 кв. метрів у виховних колоніях для жінок. (Стаття 74 ВТК України передбачала відповідно 2 та 2,5 кв. метра.)
Крім розглянутих основних новел КВК України містить також цілу низку інших, спрямованих на гуманізацію процесу відбування покарання засудженими. Прийняття КВК України свідчить про послідовне й цілеспрямоване виконання нашою державою своїх зобов’язань у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби з метою максимального наближення умов тримання засуджених до міжнародних стандартів і правил поводження із засудженими.
У написанні цього коментарю брали участь фахівці з кримінально-виконавчого права з різних наукових і навчальних закладів України, що дало можливість оптимально поєднати напрацювання різних наукових шкіл і думок. При коментуванні норм КВК України автори зверталися як до чинного законодавства, судової практики, так і до міжнародних норм і стандартів у галузі виконання кримінальних покарань. Сподіваємося, що пропонована читачеві праця сприятиме повнішому й об’єктивнішому висвітленню конкретних положень кримінально-виконавчого законодавства України, що створить підґрунтя для вдосконалення практики діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України.
Перелік умовних скорочень
ВЛК — Військово-лікарська комісія
ВР України — Верховна Рада України
ВТК — Виправно-трудовий кодекс України
ВЦ — Виправні центри
ГК — Господарський кодекс України
ДВС — Державна виконавча служба України
ДДУПВП — Державний департамент України з питань виконання покарань
ДІЗО — Дисциплінарний ізолятор
ДКВС України — Державна кримінально-виконавча служба України
ITT — Ізолятори тимчасового тримання
КВІ — Кримінально-виконавча інспекція
КВК — Кримінально-виконавчий кодекс України
КДіР — (Дільниця) карантину, діагностики і розподілу
КЗпПУ — Кодекс законів про працю України
КК — Кримінальний кодекс України
КМ України — Кабінет Міністрів України
КПК — Кримінально-процесуальний кодекс України
КПП — Контрольно-пропускний пункт
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України — Міністерство внутрішніх справ України
Мін’юст України — Міністерство юстиції України
МОЗ України — Міністерство охорони здоров’я України
МОН України — Міністерство освіти і науки України
ОВС — Органи внутрішніх справ
ОК — Одиночна камера
ОРД — Оперативно-розшукова діяльність
ПВР УВП — Правила внутрішнього розпорядку установи виконання покарань
ПКТ — приміщення камерного типу
СІЗО — Слідчий ізолятор
УВП — Установа виконання покарань
ЦК України — Цивільний кодекс України
ЧПНУ — Черговий помічник начальника установи
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Стаття 1. Мета i завдання кримінально-виконавчого законодавства України