Р ВАСУ - роз'яснення Вищого арбітражного суду України;
УААН - Українська Академія аграрних наук;
УП - указ Президента України;
УПрез - указ Президії;
ФДМУ - Фонд державного майна України.
ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, №3-4, ст.27)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
№2905-111 від 20.12.2001, ВВР, 2002, №12-13, ст.92
№675-№ від 03.04.2003, ВВР, 2003, №28, ст.213
№762-М від 15.05.2003, ВВР, 2003, №30, ст.247
№898-ІУ від 05.06.2003, ВВР, 2003, №38, ст.313 - набирає чинності з 01.01.2004
№1103-ІУ від 10.07.2003, ВВР, 2004, №7, ст.48
№1119-ІУ від 11.07.2003, ВВР, 2004, №7, ст.57
№1158-ІУ від 11.09.2003, ВВР, 2004, №8, ст.67)
(Додатково див. Закон №1344-ІУ від 27.11.2003, ВВР, 2004, №17-18, ст.250)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
№1626-ІУ від 18.03.2004, ВВР, 2004, №26, ст.361
№1694-ІУ від 20.04.2004, ВВР, 2005, №4, ст.83
№1709-ІУ від 12.05.2004, ВВР, 2004, №35, ст.416
№2059-ІУ від 06.10.2004, ВВР, 2005, №2, ст.25
№2229-ІУ від 14.12.2004, ВВР, 2005, №4, ст.103)
(Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
№3235-ІУ від 20.12.2005, ВВР, 2006, №9, №10-11, ст.96 - зміни діють у 2006 році
№3415-ІУ від 09.02.2006, ВВР, 2006, №26, ст.209
№3404-ІУ від 08.02.2006, ВВР, 2006, №21, ст.170
№489-У від 19.12.2006, ВВР, 2007, №7-8, ст.66
№490-У від 19.12.2006, ВВР, 2007, №9, ст.78
№997-У від 27.04.2007, ВВР, 2007, №33, ст.440
№107-УІ від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року
№309-УІ від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253
№509 від 16.09.2008 , ВВР, 2008, № 48, ст. 358
№800 від 25.12.2008, Офіційний вісник України від 19.01.2009, 2009, № 1)
Розділ І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1 Основні положення
Стаття 1. Земля - основне національне багатство
1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
2. Право власності на землю гарантується.
3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
До частини першої. Поняття "земля" є ключовим не лише для Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), але і для усього земельно-правового регулювання в цілому. Ч. 1 ст. 1 ЗКУ повністю відтворює положення ч. 1 ст. 13 Конституції України, де задекларовано роль землі як основного національного багатства. Разом з тим, навряд чи це конституційне положення може розглядатися як визначення (дефініція) поняття "земля".
Термін "земля" в залежності від контексту використовується у багатьох розуміннях: (1) як планета, (2) як суходіл, (3) як ґрунти - верхній шар земної поверхні, придатний для життя рослин, (4) як економічна категорія - загальний засіб праці і основний засіб виробництва у сільському господарстві, (5) як територія з угіддями, якою хтось володіє, територія з правовим режимом тощо[1]. В межах одного розуміння можуть також існувати різні підходи до наповнення поняття "земля" конкретним змістом.
Ст. 1 ЗУ "Про охорону земель" визначає землю як "поверхню суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею".
ГОСТ 26640-85 "Земли. Термины и определения"[2] містить дещо інше визначення (у даному стандарті розкрито також значення багатьох інших термінів, що "відносяться до земель"): "земля - найважливіша частина навколишнього природного середовища, що характеризується простором, рельєфом, ґрунтовим покривом, надрами, водами, є основним засобом виробництва у сільському господарстві, а також: просторовою базою для розміщення галузей народного господарства ".
У доктрині земельного права наводяться й інші визначення землі[3], які, проте, знаходяться у загальному руслі законодавчих підходів. Натомість, на думку В.І. Андрейцева, законодавчі визначення не відбивають істотних властивостей землі. На його думку, у юридичному значенні земля - "головна територіально-просторова частина довкілля (навколишнього природного середовища) у межах території України, національне багатство українського народу, матеріальна основа територіальної цілісності, суверенітету й національної безпеки держави"[4].
2
Государственный стандарт Союза ССР. Земли. Термины и определения. ГОСТ 26640-85 // Издание официальное. - Москва, Издательство стандартов. - 1989. - С. 2.
3
Каракаш І. І. та Чуйков В. О. зазначають, що в земельному праві земля розуміється як "частина земної поверхні, розташована над надрами і називається ґрунтовим шаром в межах території держави": див. Земельне право України: Підручник / М. В. Шульга (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.: За ред. М. В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 7; також, на думку Каракаша І. І., "найбільш уживане правове позначення землі у вітчизняному законодавстві стосується її поверхні, що охоплює ґрунтовий шар та територіальний простір" - див. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л. О. Бондар, А. П. Гетьман, В. Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В. В. Медведчука. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 212.
4
Андрейцев В. І. Об'єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України // Науково-практичні коментарі. - 2002. - N 2. - С. 14.