Міністерство культури і туризму України (Положення затверджене ПКМ від 08.11.2006 №1566). Міністерство здійснює окремі повноваження у галузі використання земель історико-культурного призначення;
Міністерство оборони України (Положення затверджене ПКМ від 03.08.2006 №1080), що забезпечує використання земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил України;
Міністерство регіонального розвитку та будівництва (Положення затверджене ПКМ від від 16.05.2007 №750), яке здійснює нормативно-правове регулювання земельних відносин, бере участь у контролі та моніторингу земель;
Міністерство транспорту та зв'язку України (Положення затверджене ПКМ від 06.06.2006 №789) здійснює низку повноважень по відношенню до земель транспорту та зв'язку;
Державний комітет України по водному господарству (Положення затверджене ПКМ від 27.06.2007 №882) здійснює низку повноважень у галузі меліорації земель;
Державний комітет лісового господарства України (Положення затверджено ПКМ від 27.06.2007 №883) - здійснює державний нагляд і контроль за використанням земель лісогосподарського призначення.
Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;
г) координація проведення земельної реформи;
ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Загальна характеристика. Відповідно до ст. 113 Конституції України, "Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади". Його статус та повноваження визначаються насамперед розділом VI Конституції України, а також ЗУ "Про Кабінет Міністрів України". Згідно із ч. 2 ст. 44 Закону, KM України "здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів загального складу Кабінету Міністрів України".
До пункту "а". Положення п. "а" коментованої статті передбачають, що KM України уповноважений розпоряджатися землями державної власності. Варто зауважити, що положення п. "а" ст. 13 ЗКУ самі по собі не створюють підстав для розпорядження землями державної власності, а несуть лише інформаційне навантаження. KM може розпоряджатися державними землями лише у випадках і в порядку, прямо передбачених законом, а саме: (1) у разі вилучення та надання у власність чи користування земельних ділянок державної власності у випадках, визначених ч. 7 ст. 122, ст.ст. 149, 150 ЗКУ; (2) у разі продажу земельних ділянок державної власності іноземним державам та юридичним особам (ст. 129 ЗКУ).
Слід також враховувати особливості визначення компетенції щодо розпорядження певними землями державної власності на період до розмежування земель державної та комунальної власності (п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ).
До пункту "б". Положення п. "б", на наш погляд, мають декларативний характер. "Реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель" є, швидше, завданням, а не повноваженням KM України.
До пункту "в". Даним пунктом передбачено повноваження KM України викупати земельні ділянки для суспільних потреб. На сьогодні положення п. "в" ст. 13 ЗКУ не мають механізму реалізації і не можуть бути застосовані.
До пункту "г". Положення даного пункту щодо координації KM України "проведення земельної реформи" мають декларативний характер і не несуть нормативного навантаження. Крім того, негативно слід оцінити те, що в основній частині ЗКУ закріплені положення про земельну реформу, яка повинна бути тимчасовим заходом.
До пункту "ґ". Коментованим пунктом на KM України покладено розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель. Дане положення відтворює по відношенню до конкретного різновиду загальнодержавних програм загальні положення п. 4 ч. 1 ст. 116 Конституції України, яка покладає розробку та здійснення таких програм на KM України.