2 сцена
Клас школи в Іловайську, де розташувалася розвідрота добровольчого батальйону. Парти, підручники, глобус, дошка. Велес пише на дошці: «24 серпня. Класна робота». Відходить, милується написом. Лавр, залізши на парту, прилаштовує над дошкою український прапор жовтою полосою догори. Зістрибує, також бере крейду, пише на дошці «З Днем Незалежності!».
Велес (дивиться на прапор)
— Переверни.
Лавр
— Я вже повернув.
Велес
— Куда повернул?
Лавр
— Зверху — сонце, знизу — море. Це правильний прапор. Я на Майдані на ялинці теж повертав.
Велес
— Нечего тебе было делать.
Лавр
— Чому це «нечего»? Ти краще скажи, чому я там тебе не бачив?
Велес
— Мне было чем на Донбассе заняться.
Лавр
— Отож, а тепер всім є чим тут зайнятися. Іди про це твір пиши.
Відходить до дошки, пише великими літерами «Твір. Як я провів літо».
Велес
— Еще неделя. Напишу, когда закончится. Или лето, или война.
Лавр
— Тоді тобі двійка.
Велес
— Ну, хоть не 5.45.
Стрілка
— Не сваріться, хлопці! Лавр тільки на ялинку лазив, а хтось сьогодні в Москві на висотці зірку у жовто-блакитну розфарбував.
Лавр
— Супер! Ну, трохи почекай, я на Кремлі розмалюю…
Слон
— А у нас на день Независимости все обязательно идут на барбекю.
Лавр
— Це куди, Слон? До дівчат?
Слон
— Нет, это такой пикник.
Велес
— Шашлыки по-нашему. Это вы там индюшек жарите?
Слон
— Не, индейка это на День благодарения.
Лавр
— А це що за свято?
Слон
— Ну, вот ты помогаешь бедному, тому, кому помощь нужна, и он тебя за это благодарит.
Лавр
— Поняв, День волонтера, значить.
Слон
— Еще на День независимости везде соревнования, кто больше хот-догов съест.
Лавр
— Я б так три десяточки зараз і навернув… Велес, пішли, може, хоч пару голубів до свята спіймаємо? Ельф вчора їв, каже, краще курки...
Велес
— Ну, пошли. Каску надень, там по случаю праздника кроме голубей много чего летает… Я вот думаю, что раньше ни разу независимость не праздновал.Вообще не понимал, для кого, от кого...
Поет
— Так і запишу для історії — під час виконання бойого спецзавдання в день незалежності України бійці добровольчого батальйону в Іловайську мають намір з`їсти птаха, що здавна символізує мир.
Велес — Поету
— О, а у тебя, часом...
Поет повертається спиною, на бронежилеті напис «Цигарок немає». Нижче дописано «Совсем никаких». Всі сміються.
Поет
— Скінчилися цигарки. Паління скорочує життя і наближає смерть. Я б на вашому місці вже кинув цю погану звичку…Стрілка, дай краще цим курцям вітамінку…
Стрілка
— Та вже і вітамінки доїли. Сарана, а не добровольці.
Велес
— Уши уже пухнут… О, а расскажи тогда стишок, а?
Поет
— Щоб опухлі вуха ще й зів`яли?
Лавр
— Читай, Поет, бачив, ти весь ранок щось малював у своїй книжечці…
Поет
— З натури малював… Ось… Слухайте тоді.
Коли приходить перепочинок,
бійці розміщуються у школах,
заходять в класи, зсувають парти,
вкладають спальники біля дошки,
на стіл до вчителя — кулемети,
радіють "Фізиці" восьмого класу,
неначе зустріли давнього друга,
а потім морщать суворо лоба,
бо якось надто важка задача.
і де ж відмінниця, що підкаже —
неподалік сидить у підвалі
без світла, їжі та телефону,
чи гарячково збирає гроші
на пластикову протезну руку
тому, хто в класі дражнив та бився,
а зараз також побився в битві,
а може, просто сидить на кухні
і раз у раз набирає номер
того абонента, що вже небесний,
але про це не повідомляють,
бо арифметику наша влада
вивчала досі лише на двійку,
так, хто черговий? а хто відсутній?
чи є поважна тому причина,
що поруч стало порожнє місце?!
це в них такі університети,
така це школа життя та смерті,