Details later,
When the last one comes out,
And he is still going...
All the awards had been handed out,
And he is still going.
Those who came out had had a good sleep in their homes,
And he is still going.
The wounded who waited for too long have their arms and legs
Cut off,
And he is still going.
Victory proclaimed, and truce ignored,
And he is still going.
They're burying dead in the alleys of heroes,
And he is still going.
The battalion commander has new grandiose plans
With no account for the one who's still going,
And he is still going.
And again, I wait until morning.
7 September 2014
***
Ніс автомат без ременя,
притиснувши до грудей,
неначе первістка.
Вдихав його запах
розпеченого металу і тижневого бою.
Йшов без дороги,
аби не в полон і не в небо.
Їв насіння із сухих соняхів, набивав рота,
не міг проковтнути,
бо пив тільки раз і з калюжі.
І так три доби
йти, ховаючись,
ночувати на териконах,
пробиратися
між рядками вірша,
шукаючи рими,
а їх немає…
А зброю виніс,
віддав новачку,
тому, у кого ще світлий погляд,
бо він не бачив,
як спопеліла пожежна машина,
на якій побратими з розвідроти «Донбасу»
виїжджали з Іловайську
по зеленому - червоному - чорному коридору.
Подробиці потім,
коли вийде останній,
а він ще йде…
Вже вручено всі ордени ,
а він ще йде.
Відіспалися по домівках ті, хто вийшов,
а він ще йде.
Відрізано в поранених, що надто довго чекали,
і руки, і ноги,
а він ще йде.
Оголошено перемир`я, знехтувано перемир`ям,
а він ще йде.
На алеях героїв ховають загиблих,
а він ще йде.
У комбата нові грандіозні плани
і вони не враховують того, хто ще йде,
а він ще йде.
І я знову чекаю до ранку.
7 вересня 2014 року
***
Yes, he came out of hell and remained intact.
Seven times near Death, and Death passed him by.
He has his arms and his legs and even some inspiration
To smile at those to whom he came out, no matter what.
He went on and on and he came, and emptiness came.
Huge and black as a well or an abyss.
In it, the maimed body of his most intimate friend,
Still not found, not brought to his family.
In his dreams, escaping the Ilovaysk cauldron again,
And every night his sworn brothers cannot hear
That they should not climb the fire engine
As it is in the sights of a tank, and the shot will be fired in a moment.
He cries out to them very loudly, and they are still laughing
And they don't hear, no they don't...
You can pour horilka into this emptiness,
A whole lot of horilka, and it's worse in the morning.
You can look away from all the peers in the city
Who laugh and sing and go to clubs and bars...
But how this blond guy resembles the one
Whose elbow was the only piece found and buried...
...This war won't end. This war will last for long.
We are mostly at war with ourselves.
In order to answer ourselves what the country does need:
Dying for her? Getting killed for her?
Electing the battalion commander to the parliament?..
...Everything that does not kill us strengthens us,
The strength to wait for long, until children are grown-up
And ask: What for our Father or Grandfather was killed?...
...Those who came out of hell will find how to answer.
24 September 2014
***
Так, він вийшов із пекла. І залишився цілим.
Сім разів біля смерті, а вона оминула.
Є і руки, і ноги, навіть трішки натхнення,
Щоб таки посміхатись тим, до кого виходив.
Йшов, і йшов, і прийшов, і прийшла порожнеча.
Величезна і чорна, як колодязь чи прірва.
В ній знівечене тіло найріднішого друга,
Ще не знайдене досі, не привезене рідним.
А у снах знову вихід із котла в Іловайську,
І щоночі не можуть побратими почути,
Що не треба їм лізти на пожежну машину,
Бо в прицілі у танка, і за мить буде постріл,
Він кричить, дуже гучно, а вони всі сміються
І не чують, не чують…
Можна в цю порожнечу виливати горілку,
Звісно, дуже багато, і на ранок ще гірше.
Можна очі відвести від ровесників в місті,
Що сміються, співають, ходять в клуби та бари,
Та цей хлопець білявий як же схожий на того,
Від якого знайшли і ховали лиш лікоть…
…Ця війна не скінчиться. Ця війна буде довго.
Ми воюємо більше із самими собою,
Щоб собі відповісти, що ж потрібно країні –
Щоб за неї померти? Щоб за неї убити?
Щоб обрати комбата до Верховної ради?..
…Все, що нас не вбиває, то нарощує силу,
Силу довго чекати, доки виростуть діти
І спитають, навіщо вбито батька чи діда?..
…Ті, хто вийшов із пекла, знайдуть, як відповісти.
24 вересня 2014 року
***
Зорану землю засіяли рясно кулі
Чи то пройшли крізь тіло, чи – оминули,
Таке металеве, добірне насіння зброї,
Мабуть, із кров`ю таки проростає швидше,