– І що більше вам не вдавалось повторити такого удару?
– Ні, але з того часу мене з легкої руки місцевого журналіста прозвали "таємна зброя "Сокола", а мій гол занесли до всіх хрестоматійних підручників по футболу, про нього знають всі суперники і бояться отримати в свої ворота такого ж гола, а тому стережуть мене всіма можливими силами, про інших граків забувають за що і поплачуються голами від моїх одноклубників. Тобто моя присутність на полі є сильний психологічний фактор, який деморілізує противника і влаштовує мою команду цілком. З тої причини вони і не дають мені паса, бо бояться, що раптом я не повторю того знаменитого удара і тим самим розвінчаю себе, як неперевершеного голеадора. Ото ж і граю весь час без м’яча, так що свободно можеш побігти туди , де з м’ячом грають та зігрієшся.
– Правда, можна, – очі в хлопця загорілись.
– Правда, а я піду поки поближче до бокової лінії, може пауза яка винекне то я чайку поп’ю, он уже дружина на мене з термосом чекає. – Форвард махнув рукою в сторону трибун, де на біговій дорожчі стояла чорнява жінка з термосом.
– То я побіжу тоді. – сказав захисник і рвонув було туди, де точиться борьба за м’яч, та пробігши декілька метрів зупинився.
– Бач, який підступний – подумав він – хоче мене відправити від себе подалі а сам тим часом отримає м’яча і без перешкод нанесе по воротам свого гарматного удару. Немає дурних – переженились.
І захисник повернувся і пішов слідом за Форвардом.
Весільний оберіг.
Петро Твердохліб – чоловік 40-45 років
Оксана – його дружина
Наташа – їх донька
Настя – подружка Наташі
Альоша – наречений, хлопець з вусами
Костя – боярин, хлопець без вусів
баба Даша – знахарка сільська
Кімната в сільській хаті. Спочатку в кімнаті темно. Потім починає світати, в ліжку, яке стоїть біля вікна спить дівчина. Заходить жінка років сорока – сорока п’яти.
Мати. Вставай, доця… Вставай, донечка… Вставай, а то щастя своє проспиш.
ПІСНЯ МАТЕРІ.
Ой, сьогодні тихо сонечко зійшло,
День твого весілля, доню, принесло.
Щоб не проминати щастя і добра,
Долю зустрічати, донечко, пора.
ПРИСПІВ:
Причешись, причепурись
І в люстерко подивись,
І за доленьку щасливу
Богу помолись.
Ой, давно прокинувсь ранок молодий.
Прилетить як вітер наречений твій.
Як його зустрінеш, як його приймеш –
Так тоді й у шлюбі, доню, проживеш.
ПРИСПІВ
Вчора соловейко у саду співав,
Кликав зозуленьку, щастя закликав.
Це длятебе, доню, неба добрий знак –
Вірно тебе любить твій жених-моряк.
ПРИСПІВ
Ой, летять лелеки гостями до нас
Проводжати, доню, твій дівочий час.
День сьогодні в тебе – наче борозна:
Вчора ти юначка – завтра ти жона.
ПРИСПІВ
Наташа. (Потягується) Ой, я тільки заснула, бо все думки різні в голову лізли.
Мати. А я взагалі не лягала, бо все поралась по хазяйству. М’ясо на котлети крутила, холодець варила, вінегрет кришила.
Наташа. А Настя приїхала?
Мати. Ще не приїхала.
Наташа. Що ж це робиться? Коли ж вона зробить мені зачіску? Не розумію, мама, як ви тут в селі без перукарні обходитесь?
Мати. Нам особливо нема коли і до перукарні ходити. А, якщо вже дуже треба постригтись, чи зачіску зробити, то їдемо до міста.