Небелиця про лютого царя, невільницю-красуню, страшну стоногу, відважного млинаря та чорного кота

Стонога вийшла, – як уздрить

Вона кота! У дірку шмиг!

Аж задрижав весь світ на мить,

І тільки слід по ній застиг.

°

А цар, як цю новину вчув,

Розсипався, – тиран і кат.

Бо зроблений штудерно був

Із сіна і дрантивих шмат.

°

Радів млинар і кіт радів,

І дівчина-красуня теж.

Та мало в словнику є слів,

Для щастя їх не добереш.

°

Весілля в млинаря було,

Три тижні бавився усяк,

По бороді усім текло,

Та не попало в рот ніяк.

°

III

°

Шостистопний ямб дозвольте підстроїти

І розповідь оцю скінчити, як пристало,

Укритий зміст її вгадають навіть діти,

А хто дурний, нехай їсть далі хліб і сало.

°

А жартівливий тон – ніяка це завада,

Це перець, що його підсипуєм у страву.

Кому ж загострий він, то і на це є рада:

Хай липовий п'є чай або ячмінну каву.

____________________

Примітка упорядника

Віршована казка «Небелиця про лютого царя, невільницю-красуню, страшну стоногу, відважного млинаря та чорного кота» представлена тут за публікацією у «Календарі на рік 1949», виданому сатирично-гумористичним журналом «Лис Микита». На той час цей журнал видавався українською діаспорою у Німеччині, а згодом його видавництво перемістилося до США. Автором казки є поет-сатирик Бабай, вірші котрого протягом багатьох років друкувалися у кожному номері «Лиса Микити». Під псевдонімом Бабай «приховувався» український поет Богдан Нижанківський (1909-1986). Ілюстрації до казки намалював талановитий український художник (живописець та графік) Любослав Гуцалюк (1923-2003), учень та колега по співробітництву у журналі «Лис Микита» іншого талановитого художника Едварда Козака (1902–1992), котрий був не лише автором малюнків у журналі «Лис Микита», але також і його видавцем, редактором і автором деяких сатиричних текстів.