Выбрать главу

Миронов зашарівся, потупився.

— Недосвідченість, товаришу підполковник, вина і моя, і слідчого прокуратури… Врешті, ми з ним ще тільки вчимося… заочно в юридичному… — спробував посміхнутися і хоч якось виправдатись.

— Ну що ж… — Ковальченко підійшов до сейфа і поклав папку з матеріалами. — Сподіваюсь, місце вибуху охороняється?

— Так.

— Спробуємо виправити помилки. Ви мусите поїхати в Науково-дослідний інститут безпеки робіт в гірничорудній промисловості, — звернувся підполковник до Миронова, — і домовитись, аби нам виділили досвідченого наукового співробітника. Повертайтесь якомога швидше. Проведемо повторний огляд місця вибуху.

6.

Він був сам у кімнаті. Ліг на ліжко, намагався заснути, але не міг. Мучили думки — що ж трапилося в лісі після бою? На перший погляд, все видавалося зрозумілим: хтось із оунівців, збираючи на місці зброю, зіштовхнувся із Нероденком. Розуміючи, що пострілом можна себе видати, привернути увагу, бандит вдався до холодної зброї. Все ніби й можна було пояснити, та виникало так багато «але»… Не вірилось, щоб Нероденко міг бути таким безпечним, щоб не помітити появи бандита, не відчути… Він був таким досвідченим… І нараз оте слово був, навіть сказане подумки, мов рукою за серце вхопило, стиснуло. Чому був? Він і зараз є, і мусить бути, мусить жити! Нероденко такий досвідчений і так гарно орієнтується в лісі. Він просто не міг не відчути наближення, не міг не відчути присутність ворога. Але ж не відчув! Чорнуха розповідав, що, повертаючись до машини, бачив двох бандитів, які збирали зброю. Чорнуха приготувався до бою, але відкрити вогонь не встиг, бандити помітили його і відразу подалися в ліс. Хто ж напав на слідчого? Якщо припустити, що це зробили бандити, котрі підбирали зброю, то чому вони не взяли в Нероденка кулемет? Такої зброї бандити ніколи б не залишили. Це точно! Тоді хто ж той лейтенант, той бандит у формі радянського лейтенанта? Він стежив за капітаном, напав із засідки.

Підполковник дістав з кишені уламок леза, довго роздивлявся його. Він відчував, що той шматочок таїть у собі відповідь на запитання. Таїть, принаймні може таїти…

Сергій Іванович і не помітив, як до кімнати зайшов Миронов.

— Товаришу підполковник, ми приїхали з науковим співробітником. Знайомтеся.

Поряд з Мироновим стояв чолов’яга невисокого зросту, в окулярах, із залисинами, з густими рудуватими вусами.

— Омельченко Петро Степанович, кандидат технічних наук.

— Ви знаєте, чому ми вас покликали?

— Так. Ваш товариш мені розповів. Я готовий допомогти вам.

— Дуже приємно познайомитись. Підполковник Ковальченко. — Сергій Іванович простягнув правицю для привітання, а в лівій руці все ще тримав уламок ножа.

І раптом йому подумалось: в Нероденка за спиною міг бути кулемет!

— Миронов! — крикнув він до слідчого. — Де наш кулемет?!

— В машині.

— Негайно несіть сюди!

Кандидат наук, не розуміючи, в чому справа, розгублено дивився на підполковника, потім перевів погляд на Миронова.

— Ви сядьте, — заспокоїв його Сергій Іванович. — Це у нас свої справи. За кілька хвилин ми поїдемо на місце вибуху.

Вони оглянули кулемет якнайретельніше, але жодної свіжої подряпини на ньому не знайшли. Тож припущення, що злочинець міг нанести один із ударів по кулемету, який висів за плечима у Нероденка, і обламати вістря ножа, не підтвердилось.

— Ну, що ж… — Підполковник засмучено розвів руками. — Немає, то й немає. Поїхали на будову.

Місце події — вентиляційна установка, власне, те, що від неї залишилось. Нині це зруйноване приміщення загальною площею близько сімдесяти квадратних метрів з проваленим дахом. Довкола розкидані шматки шиферу, штукатурки. За сімдесят два метри від західної стіни лежав шматок від корпуса вентилятора, металева пластина шириною тридцять і довжиною сорок сантиметрів. Вікна побиті разом з рамами, вхідні двері зірвані й відкинуті на п’ять метрів. І так далі, і так далі…

Вони записали все дуже докладно в протокол і зайшли всередину руїни. Приміщення колись складалося з двох половин: в одній був вентилятор, у другій, західній, половині — тамбур для змінного машиніста, трансформатор, деякі прилади й механізми. Електромотор, що приводив у рух вентилятор, був завалений уламками даху. Всі прилади розбиті. Фундамент самого вентилятора й робоче колесо деформовані.