— Живий чи мертвий — він не втече від мене, — сказав майор. — Панді утік з петлі — все одно шибениці йому не минути.
Люди Ходсона винишпорили всі закутки в місті і в палаці. Панді не було ніде, чи вони не могли його знайти.
Так багато їх було, убитих панді, в місті; мертві, вони всі були схожі один на одного.
Сержант, довірений Ходсона, кілька разів обійшов палацові прибудови і двір. Панді він не знайшов, але біля крайньої стіни, повернутої до берега ріки, побачив плиту з кільцем, схожу на дверцята погреба, і розкиданий дерен.
Сержант трохи підняв плиту. Він почув у глибині під нею багатоголосий людський стогін.
Сержант побіг за черговим офіцером.
Розділ сорок четвертий
Безіменний зрадник
Майор Ходсон сидить під ошатним килимовим навісом на головній вулиці міста — Срібному Базарі.
Мулли стоять по праву руку Ходсона, багаті купці, імениті громадяни, з сивими бородами, в шовкових чалмах.
Сікхи вишикувались позаду, — почесна варта саїбові — загін сікхів з начальником на чолі.
По ліву руку майора стоїть сипай, молодий, зляканий, блідий.
— Дивись! — каже йому худий саїб. — Дивись пильно, сипаю!.. Якщо пропустиш головного Панді — петля. Смерть коло гарматного жерла даю тобі — почесну смерть, якщо знайдеш і вкажеш.
Сипай дивиться. В очах у нього рябіє. Так багато панді перед ним. Як знайти того, найголовнішого?..
Їх ведуть зв'язаними по десять чоловік головною вулицею повз майора.
— Дивись! — наказує сипаєві майор. — Якщо не знайдеш Панді — петля!
Добре знає Індію Ходсон-саїб. Сьогодні цілий ранок він бився з цим сипаєм. Нелегка розмова.
— Ми нікого не милуємо! — сказав Ходсон. — Усіх вас, бунтівників, чекає страта. Хочеш залишитися живим? Вкажи мені, де найголовніший Панді, і я дарую тобі життя.
Ні! Ціною життя сипай не виказував своїх.
Але майор Ходсон знає Індію.
— Ти брамін, — говорить майор. — На тебе чекає петля! Мехтар низької касти вішатиме тебе, і душа твоя після смерті блукатиме по землі, не знаходячи спокою.
Сипай затремтів.
— Не треба, Ходсон-саїб! — просить сипай. Смерть од мотузки для індуса — ганебна смерть. Так помирають знехтувані.
— Дай мені хорошу смерть! — почав благати сипай. — Розстріляй мене з гармати, Ходсон-саїб! І душа моя після смерті знайде спокій.
— Заслужи! — сказав Ходсон. — Ми не можемо знайти вашого головного бунтівника ні серед мертвих, ні серед живих. Вкажи нам Панді, вкажи головних призвідників, — дістанеш хорошу смерть. Почесну смерть дістанеш, коло гарматного жерла.
Сипай похилився.
— Добре, я шукатиму його, саїб.
Бідний обдурений сипай, він виказував своїх не за життя, а за почесну смерть!
І ось він стоїть під навісом по ліву руку майора і дивиться на тих, кого ведуть.
Відведені назад, за спину, і перетягнуті мотузкою руки сипая дрібно тремтять. Він дивиться на тих, кого ведуть, і йому здається, що він втрачає розум.
Їх виводять зі склепу по десять чоловік, — кожні десять чоловік зв'язані докупи однією мотузкою.
П'ятдесят вісім годин вони пролежали в темряві, в підземеллі, один на одному, задихаючись без свіжого повітря, від вогкості, від тісноти. Це ті сипаї, які останніми ввійшли в підземний хід і не встигли добратися до Селімгура.
Вибух завалив вихід до форту, й останні сто двадцять чоловік залишилися в темних переходах під землею.
Там знайшов їх Ходсон, і тепер їх ведуть на шибеницю, всіх до одного.
— Призвідців відокремити! — наказав генерал, і майор Ходсон шукає найголовніших бунтівників. Щоб настрахати інших, їм готується особлива кара.
Сипаїв виводять по десять чоловік, ведуть на площу повз майора.
Після безсонних ночей, втоми, штурму, боїв, після підземелля вони хитаються, мов п'яні, очі у них хворобливо блищать.
— Посміхатися! — велить їм саїб-майор.
Він хоче впізнати Панді, головного Панді, по спотворених зубах.
Вони йдуть, широко посміхаючись, показуючи зуби майорові. З посмішкою на шибеницю — процесія божевільних.
Ходсон сидить під навісом, пильно дивиться кожному в обличчя.
— Ха-ла-а!.. Ходсон-саїб! — сміючись, вони вітають його.
Прокляті індійці, вони не бояться смерті!
— Ха-ла-а!.. Ходсон-саїб!..
Босі ноги пританцьовують у ритм; зв'язані мотузками, вони танцюють разом, по десять чоловік.
Пісня народжується в цьому ритмі, вони співають: