За десять метрів від хатини стояв туалет. Там я теж пошукав, навіть зазирнув до вигрібної ями, затуливши перед тим носа. Порожньо, нічого зайвого.
Я повернувся до вітальні, знову сів у крісло. Почувався розчарованим і пригніченим. У цій хаті нічого не знайти. Я глянув на годинника. Минула одинадцята. Треба було б зателефонувати Карі, але виявилося, що тут немає зв'язку. Я вже давно мав бути вдома. Згадав, що досі не написав процедури на завтра. Менше, ніж за десять годин розпочнеться судове засідання. Останній розділ в убивстві Альвіна Му…
На мить мене охопила неймовірна втома. Я потер обличчя й заніс щось собі до ока. Око пекло несамовито, я кліпав повіками, а сльози текли ручаями. Коли знов зміг ясно бачити, глянув на свої пальці. Тирса. Свіжа біла тирса вкривала тоненьким шаром долівку в одежній шафі, під самою стіною, там і начепилася на пальці. Утому наче рукою зняло.
Розділ 54
Бокова стінка шафи була стара й нефарбована. Планки — теж, але на них виднілися свіжі сліди від викрутки або ломика; вони не були прибиті цвяхами, а скріплювалися пазами. Я виліз з шафи, приніс викрутку й відігнув дерев'яну планку. Так поступово підважуючи, вийняв усю панель, за якою виднілася крихітна ніша, може, двадцять сантиметрів завглибшки. У ній стояв ноутбук.
Мені аж руки трусилися, коли я його підключав. Здавалося, минула вічність, доки нарешті засвітився монітор, а тоді ще одна — доки комп'ютер повністю завантажився. Ніяких паролів, я просто зайшов і клацнув на «outlook». Прогорнув сторінку вниз і відразу знайшов те саме повідомлення від «Rosomacha». Задав у пошук ім'я «Rosomacha». Трохи зачекав й одержав результат. Купа повідомлень. Я глянув на дати. Вересень, півроку тому. Відкрив найдавніше й почав читати.
From rosomaha @hotline.no
То angelsmerti@hotline.no
Ти у відсидці? Тому виходиш в чат лише в вівт. і четв.? Можу закластися, що це так. Фотки тобі сподобалися чи надто криваві, як на тебе? Трохи нудило?
From angelsmerti@hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Вгадала. Сиджу. Відбуваю термін. Сподіваюся, ти цим не переймаєшся. Усі заслуговують на новий шанс. Фотки суперові. Надсилай іще. Що кривавіші, то краще.
From rosomaha@hotline.no
To angelsmerti @hotline.no
Я так і знала! А що ти зробив? Убив когось? Якщо тобі подобаються криваві психо-картинки, то ти цілком псих.
From angelsmerti @hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Я сиджу за зґвалтування. Певно, не захочеш зі мною водитися.
From rosomaha@hotline.no
То angelsmerti @hotline.no
10.09 11.53
Готувала собі каву. Ти ще там?.. Гммм, зґвалтування. Чудово. Ні, я не збираюся поривати з тобою, ще чого. Розкажи мені про це. Усе розкажи. Що ти з ними робив, як тобі при цьому було, як вони виглядали? Розкажеш?
From angelsmerti @hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Справді, хочеш, щоб я розказав?
Більшість після розповіді не хотіли мати зі мною нічого спільного.
From rosomaha@hotline.no
То angelsmerti @hotline.no
10.09 11.55
Дідько! Звісно, хочу. Мені таке подобається, а не просто злягання. Вийду в чат у вівторок, об одинадцятій. Рада була поговорити.
From angelsmerti @hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Привіт знову! Що там розповідати. Я просто приставив ножа до її горлянки, а вона вже сама роздягнулася, з біса, швидко. А тоді я її взяв.
From rosomaha@hotline.no
To angelsmerti@hotline.no
15.09 11.09
Фантастично! Хотіла б я бути при тому, подивитися. Тобі не хотілося шпортнути її ножем? Можу закластися, що хотілось. Устромити в неї ніж і дивитися на вираз її обличчя… Мені хотілось би, щоб саме так ти і зробив.
From angelsmerti 0hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Ти, справді, такого хочеш чи тільки дражниш мене?
From rosomaha@hotline.no
То angelsmerti@hotline.no
15.09 11.13
Справді хочу! Мене це заводить!
From angelsmerti@hotline.no
То rosomaha@hotline.no
Мене теж. Це було найкльовіше з усього, що я досі робив.
From rosomaha@hotline.no
То angelsmerti@hotline.no
15.09 11.20
А зробив би знову? Хотів би вбити?
From angelsmerti@hotline.no
То rosomaha@hotline.no
І провести решту життя за ґратами? О, ні, дякую!