Результати не забарилися. 6 серпня уряд РФ ухвалив рішення продовжити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян до недержавних фондів до 1 січня 2016 року. Таке рішення зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи та перетворює систему пенсійного забезпечення на фінансову піраміду. Відсутність іноземних інвестицій і катастрофічне падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля: від часу введення третьої хвилі санкцій до початку 2015 року російський рубль подешевшав із 34 за 1 долар до більше ніж 60 рублів за долар. Різке падіння рубля та підвищення ключової ставки спричинило кризу на міжбанківському ринку. Світові банки через обвал рубля почали згортати операції, пов’язані з рублевими інструментами або із російськими контрагентами.
Міжнародні санкції на тлі низьких цін на нафту болюче вдарили по російській економіці, відчутно знизивши рівень життя пересічних росіян і примусивши уряд РФ щомісяця витрачати колосальні кошти із золотовалютних резервів на підтримання хоча б видимої стабільності. Кремлю заледве вистачає ресурсів, щоб не залишити голодними власних громадян, але при цьому Путін не відступається від України, власними руками створюючи умови для зміни режиму в країні. Російський правитель не просто порушив власну обіцянку забезпечити постійне зростання та розквіт, він зробив із Російської Федерації країну-ізгоя. Отже, хочеться повторити напрочуд доречне в такій ситуації запитання, яке ще на початку української кризи озвучив президент США Барак Обама: а чи можна після цього всього вважати Путіна розумним?..
Чого очікувати від Росії? Як і коли буде вирішено конфлікт на сході України?
Мені важко прогнозувати. Непросто відокремити мої уявлення про те, якими будуть російсько-українські відносини в найближчі кільканадцять років, від того, якими я хочу їх бачити. Єдине, в чому я впевнений, — для Росії завершення «кримської авантюри» буде вкрай негативним. Історії вже відомий прецедент, який, на жаль, нічого не навчив сучасних російських правителів.
1853 року російська армія за наказом імператора Миколи І вдерлася у підконтрольні Османській імперії князівства Молдавію та Волощину. Приводом для введення військ стала… загроза життю й утиски православних жителів цих регіонів — власне, така ж реальна, як і загроза росіянам у Криму в березні 2014 року. Усередині ХІХ століття Османська імперія переживала не найкращий час і основне — не чекала підступів від Росії, оскільки за кілька років до того саме росіяни допомогли туркам перемогти єгипетських повстанців.
Після неочікуваного вторгнення неготова до важкої війни Туреччина спробувала вгамувати росіян дипломатичним шляхом — на російський імператорський двір посипалися ноти протесту, листи, ультиматуми тощо. Підтримку Османській імперії, а разом і «глибоку стурбованість» із приводу введення російських військ до Молдавії та Волощини висловили провідні європейські держави — Британія, Франція, Австрія, Сардинія. Проте Микола І, певний себе, лишався неухильним: землі наші, військ не виводити.
Невдовзі терпіння турків урвалося, й османська армія спробувала вибити окупантів із придунайських князівств. Розпочалася Кримська війна, яка для турків попервах ледве не скінчилася катастрофою: російські війська розбили армію османів на Кавказі, а в Чорному морі, неподалік Синопа, російський імперський флот ущент розгромив турецьку армаду.
Ось тут у протистояння вирішили втрутитися європейські держави. Не тому, що аж так любили турків. А через те, що навіть у ХІХ столітті ніхто не мав наміру терпіти поруч себе країну із претензією на великодержавність, на чолі якої опинився самовдоволений варвар, що демонстративно нехтує загальноприйнятими нормами міжнародних відносин. 1854-го об’єднані сили англійців, французів, турків та італійців, легко знищивши російський флот на Чорному морі, висадили десант у Криму, влаштували блокаду Севастопольської бухти, для кращого ефекту перекрили підступи до російських портів у Балтиці, а 27 серпня 1855-го, після 349-денної облоги, приступом узяли Севастопольську фортецю. 1855-го Російська імперія опинилася у повній дипломатичній ізоляції.