— Уявляю, що б тут було, якби я сказав.
— Я теж. Але на моє щастя, хімією та пластиком тут і не пахне. Аналіз показав тільки бензин. Щоправда, трошки розведений, але теж бензином — нижчого гатунку за ту ж ціну. Але такий коктейль сам по собі не вибухає.
— Точно?
— А щоб ти не мав сумнівів. Я аналізи в інституті органічної хімії по блату зробив. А там такі спеціалісти — куди твоєму Лівші. На кожній молекулі пробу ставлять.
— І що ж ти, врешті-решт, напишеш?
— Вже написав. Ймовірна причина пожежі — коротке замикання, викликане, виходячи з непрямих даних, несправністю опалювальної пічки. Точніший висновок заважає зробити високий процент фізичного знищення автомобіля і вплив термічного фактора на стан залишків людських тіл… Тебе це влаштовує?
— Мене — ні.
— Мою совість — теж. Але моє начальство буде задоволене. І я піду у відставку як мінімум майором. Сирота, ти сам не раз казав, що Феміда — то сліпа курва. Якщо я покладу на її терези самі свої здогадки, вони навіть не здригнуться.
— І що, ніяких шансів?
— Якби був бодай шматик того гіпотетичного радіозапалу, тоді інша справа. А так… скажу по секрету: московська Контора тому так швидко виловила тих вірмен з їхніми бомбами, що одна з них не встигла вибухнути. Ну, а далі, маючи в руках вибухівку, підривач, металеву оболонку і навіть господарську сумку, в яку все це було запаковане, вирахувати винахідників було — що дурному з гори побігти. Та що там сумка! Пам’ятаєш того вовкулаку, котрий маленьких дівчаток вбивав? Що там було? Кілька молекул металу у ножовій рані? А докопалися. А тут і про це подбали. Пристрій був не простий, а з секретом. У момент вибуху повністю самоліквідувався. Навіть натяку на спектрограмі не було. Самий бензин.
— Було, та й загуло, кажеш?
— Ви-па-ру-ва-лось! Цікаво, що то за люди?
— Кого маєш на увазі? Тих, що згоріли, чи тих, які палили? Жертви — такі собі, не бідні і не багаті. Не пролетарі і не колгоспники. Але й на інтелігенцію не тягнуть. Службовці, як пишуть в анкетах. А щодо геніальних винахідників… слухай, а якщо чесно, то який шанс, що вони справді від зіпсованої пічки загорілися?
— У даному випадку — нуль цілих, ікс десятих.
— І ти все одно напишеш, що завинила пічка?
— Сирота, я не прогодую сім’ю на капітанську пенсію.
— А якщо начальство зрозуміє, що ти його дуриш?
— Начальство напевне зрозуміє, що я написав дурню. Проте накладе резолюцію: «Взяти до уваги». І звелить тобі закрити справу за відсутністю доказів. Якщо тільки судмедексперти не встановлять, наприклад, що ці бідолахи були мертвими ще до вибуху. Отоді всі забігають. Але у мене рученятка — ось вони! — вже чистенькі.
Судмедексперти не знайшли нічого такого, що свідчило б про смерть коханців до вибуху і пожежі. Я, щоправда, і тут відзначився, бо почав вимагати вказати в протоколі: віднайдений презерватив був використаний чи ні. У відповідь мене послали… Я туди не пішов. Як не пішов я і на жоден з двох похоронів, хоча начальство і натякнуло. Щоправда, делікатно.
Полковник навіть розчулився, що було для нього нехарактерно:
— Воно, звичайно, шкода людей. І машини теж. Але куди подінешся? Таке у нас життя. Горимо, як не на роботі, то у власному автотранспорті. І ніхто тебе не воскресить, і машини не поверне. Біда, біда… Але з іншого боку — ми особисто що могли, те й зробили.
Старий теж не особливо проймався відвертим відмазуванням од пошуків справжньої причини смерті нещасних закоханих. Можливо, тому що ніхто з рідні загиблих не здійняв шуму, а їхнє керівництво навіть висловило подяку за швидке і оперативне розслідування причин «нещасного випадку». Що ще треба нормальному менту? А, так, щоб до нього не лізли з усякими там нутріями та ондатрами.
На жаль, не знаю, з чиєї подачі, але мене в Управі почали вважати спецом по цвинтарним справам. І тому не встиг я спровадити справу про вибух у байраці до архіву, як з того ж самого кладовища виринула нова халепа на мою голову. Десь днів за кілька прийшов до мене Старий, а це означало, що знову є якась дурна робота. Так і сталося.
— Сирота, якщо чесно, то мені кортить зараз взяти тебе за руку, вивести у двір, посадити в машину, гайнути разом з тобою на сотий кілометр і тільки там розповісти тобі, у чому справа.
— А що, якась нова придибенція спеціально для людей з вищою філософською освітою?
— Та яка вона в чорта спеціальна? Паскудна, то так. Головне — як спливе, то матимемо величезні неприємності по лінії підриву авторитету радянської торгівлі зокрема і радянської влади загалом. І все тому, що наші хлопці стали як баби. Ляпають язиками, де треба і де не треба. Є сигнали з Контори, що в отій новій кондитерській на Постишева за кавою можна підслухати найсвіжіші подробиці найсерйозніших слідчих справ.