Выбрать главу

— От наприклад, ви думаєте, що у тенісиста перша людина — це тренер? Нічого подібного! Головний той, хто готує поверхню корту. Наші розповідали, що в Англії таких людей на руках носять — і спортсмени, і тренери. У нас, щоправда, покриття не трав’яне, а так, аби м’ячик скакав. Але все одно — дбають.

— Ну, а наступний за авторитетом у вас хто? Подавальники чи масажисти?

— Майстер з ремонту ракеток. Теж дуже хлібне місце. У нас грають тільки імпортними ракетками, а кожна така вартує, як моя зарплата за три місяці, і то в доларах. А наші слони і бегемотихи не стільки подають і відбивають, скільки рвуть струни на ракетках. Сила ж є, а розуму де взяти? От після кожної гри їм майстер нову оснастку натягає. У нас на корті є така людина — ас! Ціну, правда, ломить — не повірите. Але діло знає. Після його ремонту ракетка аж співає. За це і Музикантом його кличуть.

Від несподіванки я ледь не зробив стойку на вухах. Ой, спасибі, товаришу полковник, за вдалу наводку! А ми, як дурні, все блатні кликухи перебирали.

На щастя, „подавач“ моєї реакції не помітив, тому я і продовжив з безневинним виглядом:

— А може, його так звуть за те, що він, скажімо, колись в оркестрі служив?

— Та ні, ні в якому оркестрі він не служив і ніяких інструментів у нього в майстерні я не бачив. Самі трави, настойки якісь. І ще книги такі дивні, старі, в основному.

— А до чого тут трави? Він що, їх з чаєм п’є?

— Примочки робить. І ще мазі всякі. Як у кого травма, одразу шкандибають до нього. У цьому він теж дуже знається. Хоча — дивний дядько, я вам скажу. Оті книжки у нього, я так зрозумів, про релігію, а ікони в кімнаті не тримає. Хрест носить на грудях, але неправильно, бо чомусь догори ногами. Дивак!

Більше ніякої інформації про Музиканта я з хлопця не витрушував: навіщо викликати у нього зайві підозри. Тому розпитав детально про інших пролетарів корту і ракетки та й відпустив з Богом. Зрештою, одержати потрібні мені вичерпні дані, то вже справа міліцейської оперативної техніки.

Старий, до якого я негайно з’явився з рапортом, на той момент уважно розглядав величезні фотографії, розкладені перед ним на столі. Замість „добрий день“ він привітав мене компліментом у власному стилі:

— Експерт із тебе, Сирота, як із лайна шрапнель. Хоча і я, старий дурень, ледь на твою версію не купився.

— Стосовно „старий“, то я не згоден, товаришу підполковник. Ви ще будь-якому молодому дурню носа втрете.

Судячи з того, що на обличчі Шефа спершу почала вимальовуватися скромна посмішка, підтекст моїх слід дійшов до нього не одразу. Але дійшов.

— Сирота, зараз деякі молоді дурні підуть у мене „по старій трасі“ туди, звідки на світ з’явилися.

Від автора:

Вислів „послати по старій трасі“ з'явився саме у ті роки і був пов'язаний, як не дивно, з останнім грандіозним проектом радянської планової соціалістичної економіки — будівництвом Байкало-Амурської магістралі, скорочено БАМу. Відтак одразу народився короткий анекдот: „Він мене послав на три літери. — Куди, на БАМ? — Ні, по старій трасі“.

Часи минули, магістраль, як з’ясувалося, була нікому не потрібна, крім копи високого начальства, котре примудрилось одержати свої „Гертруди“, так і не завершивши будівництво. І взагалі, БАМ виявився грандіозною фальсифікацією, котра Потьомкіну з його горезвісними „дєрєвнями“ і не снилася. Наприклад, уздовж тисячокілометрової траси замість станційних будинків стояли їх фасади, підперті зі звороту дерев’яними балками. Винахідливі аборигени негайно пристосували ці споруди під туалети. Хоч і холодно, але не дме.

А в Києві продавці на запитання, куди поділося з прилавків, скажімо, згущене молоко, чесно відповідали: все відправили на БАМ. Настирливіших покупців відправляли… по старій трасі.

Олекса Сирота:

Звичайно, я не збирався ображати старого партизана, тому промимрив щось стосовно користі самокритики, і Шеф одразу повернувся до ділових інтонацій:

— Я мав на увазі балістичну експертизу, Сирота. Ми її провели. Коли ти вже забув, про що йдеться, бо це на тебе схоже, то нагадаю: ти вважав, що злочинець на Крутому узвозі намірявся розбити пострілом з малокаліберного пістолету лобове скло і в такий спосіб викликати задуману аварію машини зі смертельним наслідком для водія.