— Про які метаморфози мова? — запитав я після нетривалого мовчання. Лапарра нічого такого не розповідав.
— Просторові відеокартини довкола Демона плюс емоційні “гойдалки” в глядачів. Причому всі бачили різні картини і переживали різні відчуття.
— Моя думка: відеокартини — це галюцинації, викликані випромінюванням Демона, — сказав Лапарра. — “Зона Лілова” також володіє схожою дією.
— Що таке “зона Лілова”?
— Слід Демона. Смуга з речовини, що не піддається аналізові, кільцем оперізує зону, в якій спостерігачеві бачиться марево з різних дивовижних картин. Тут такої “зони” не виявлено? — Лапарра кинув запитальний позирк на Гната.
— Поки що ні, - мовив той, — До речі, я супроводжував стажиста до медцентру, він у мареннях висловлював цікаві думки. Хочете послухати?
— Тільки марення нам і не вистачало, — знову пробурмотів Лапарра.
— Що ж він говорив? — поцікавився Ромашин-старший.
— По-перше, він назвав Демона Джином.
— Отак?! — здивувався Лапарра. — Як Зо Лі?
Тільки тепер я помітив, голова його під спортивною шапочкою вся поголена. Мода така, чи що? Не схожий начальник відділу на сліпого прихильника моди.
— Як і Зо Лі, - підтвердив Гнат, — тільки з додатком — “Сплячий Джин”. Подобається? Далі, що управляти Демоном можна за допомогою якогось емоціотрансформатора, що він — щось середнє між живою істотою, кібернетичним механізмом, згустком біополів та коректором вакууму і чимось ще, чому в нашому лексиконі немає назви. Бурмотів Сосновський ще і про те, що з допомогою Демона людина набуває необмежених можливостей, стає невразливим “володарем топології Всесвіту”, що у нього дві програми — руйнування і творення…
Помовчали. Моноптар долав відстань до калінінського таймфагу у своєму повітряно-транспортному коридорі.
— Гарно придумано, — подав голос Лапарра. — “Коректор вакууму”. “Володар топології”, - він гмукнув. — Що ще наговорив стажист?
— Сподобалося? Ще він бурмотів про “генератори нереальних ситуацій”, про якогось “інспектора”, що чекав на гостей, про енерголінії… - Гнат зробив паузу і нараз ляснув себе по лобі. — Я, здається, знаю, як швидко визначити місцезнаходження Демона!
Ромашин-батько з цікавістю глянув на нього.
— Раніше не знав?
Гнат не звернув уваги на репліку.
— Що таке Демон? Зона поглинання енергії. Так. Але ж над Землею з висоти від півкілометра і вище простягається мережа енерголіній, над містами густіше, над рештою районів рідше. І там, де появляється Демон…
— На розподільчих станціях відбувається витік! — підхопив Лапарра. — Як у Х’юстоні! Шкода, що ти не подумав про це раніше. Негайно перевір щодо витоку всі райони, де побував Демон.
Директор УАРС промовчав, але, по-моєму, він був не зовсім утішений “геніальною” прозорістю сина. І я його зрозумів: цю здогадливість слід було б виявити ще на початку розслідування.
Моноптар приземлився на п’ятачку фініш-поля біля таймфагу. За кілька хвилин ліфт мчав нас у кабінет директора УАРС, захований у надрах величезної будівлі центру оперативного управління.
Гнат полишив групу ще в залі таймфагу. Лапарра також дійшов тільки до сектора. До кабінету ми завітали уже тільки вдвох з Ромашиним. Він запропонував мені сісти, підійшов до столу і побіжно прочитав зведення найважливіших подій. А потім сів сам, і ми дивилися один на одного.
— Давай начистоту, — запропонував я, задоволений оглядом. — Що мені доповідати Раді?
— Тобі вирішувати, — відповів Пилип. — Жодної таємниці з нашої роботи по Демону ми не робимо. Багато незвичайного, незрозумілого: “зона Лілова”, наприклад, чи “роздвоєння” Зо Лі. Не домисли — факти! Хто цей другий? Чи сам Зо Лі, що одержав “необмежені можливості” від Демона? Під час останньої Демон-пригоди ми знову наштовхнулися на двох Зо Лі, й обидва щезли! Від оперативників-професіоналів!
— Погано готували захоплення, ось вони й щезли. Добре, вирішуватиму сам, умовив. Тільки дай мені докладний звіт про всі події, знайомитимуся з Демоном ґрунтовно. Не люблю виносити судження, основані на переляку відповідальних осіб.
Ромашин вивчаюче глянув мені в очі. — Зізнаюся, боюсь Демона. “Сплячий Джин”… А якщо воно так і є? “Джин” з чужого світу, здатний змінювати реальність нашого?!
— Я, здається, також починаю боятися — вашої розгубленості передовсім і неоперативності аварійно-рятувальної служби. До речі, вчора зі зведення я довідався про якісь негаразди в роботі СПАС. Розібралися, в чому річ?