Щоб не вигнали, Оз купив келих пива і ще місцеву страву, та майже не торкнувся тих липких крилець бафало. Почасти через те, що нервував, проте насправді його звички за останній рік докорінно змінилися. Свого часу він був майже гурманом у тому сенсі, що цінував кількість: коли пив каву, заливав водою аж три великі ложки, брав найбільші порції у закладах. Звісно, смак їжі йому теж подобався, але суть задоволення була у розмірі страви. Але тепер їжа не заспокоювала. Коли офіціантка забрала його недоїдені крильця, він не відчув жодного жалю.
Оз укотре подивився на годинник. Запівніч. У барі панувала напівтемрява, яку розганяли лише настільні лампи й неонове сяйво реклами. Телевізор показував без звуку.
Лишилося з десяток-півтора людей. Оз вирішив почекати ще чверть годинки, а тоді йти.
Тільки-но він це собі сказав, на парковку в’їхала машина.
Чоловік, який зайшов у бар, був одягнений у старі джинси й пошарпаний бомбер. Мав вигляд людини, що ціле життя прожила на великих рівнинах, коло сільськогосподарської машинерії. Бомбер, щоправда, видавався трохи недоречним, проте географія одягу — штука варіативна. Крім того, це, як розумів Оз, міг бути знак — спеціально для нього. Він відвернувся до вікна і простежив за віддзеркаленням прибульця у темному склі.
Той підійшов до барної стійки, взяв пиво, перекинувся з персоналом кількома порожніми люб’язностями. А потім рушив у бік Оза. Вочевидь, він теж вивчив, кімнату за відображенням у дзеркалах за баром, тож ішов так, ніби підходить до старого друга, а не до незнайомця.
Чоловік сів навпроти. Оз відірвався од вікна.
— Містер Джонс?
Чоловік кивнув, оглядаючи Оза. Оз знав, що той бачить: людину, набагато старшу за свої роки; сіру щетину на сухих щоках, що були круглими, коли ця людина важила кілограмів на тридцять більше; грубе пальто, яке, вочевидь, також виконувало функцію собачої підстилки.
— Добре нарешті зустрітися віч-на-віч, — мовив чоловік. — Хоч я і не чекав.
— Двоє в барі,— відповів Оз, — тільки ті двоє мусять знати. Мейли. Хто завгодно може прочитати. Навіть коли ви двоє будете мертві.
Чоловік задумливо кивнув.
— Якщо тебе хочуть знайти, то знайдуть.
Оз це знав з власного досвіду — минулого року вони вже нападали на нього, хоч він і не знав докладно, що то були за вони. Він спромігся виправити завдану ними шкоду, нічого незворотного не сталося, проте йому довелося поїхати з міста. Відтоді він кочував, полишивши роботу в місцевій газетці й небагатьох своїх друзів. Нехай несе течія. Так краще.
Звісно, нічого з цього Джонс не знав. Він мав на увазі, що кожен відісланий електронний лист, кожний пост будь-де, кожнісінький завантажений файл лишається десь на якомусь сервері. Машини нічого не бачать і нічого не розуміють, та пам’ять їхня бездоганна. В інтернеті немає анонімності, й рано чи пізно чимало поважних громадян дізнаються, що їхні листи коханцям і коханкам не приватні, так само як і години, проведені начебто наодинці з образами оголених тіл. За тобою стежать, стежать повсякчасно. Інтернет — то не величезна пісочниця, а яма з сипучим піском, який тільки і чекає, щоб тебе заковтнути.
— Чому Генлі? — спитав він, озираючись. Пара за сусіднім столиком про щось пошепки лаялася, перекидаючись докорами, ніяк не схожими на діалог. — Я трохи знаю Вісконсин, але про це місце навіть не чув.
— Тому що зараз я тут, — пояснив Оз. — І все. Де ви взяли мою електронну адресу?
— Ми почули ваш подкаст і вирішили поговорити. Трохи покопали, майже навмання. Це було неважко.
Оз кивнув. Колись дуже давно він вів нічне радіошоу на рідному сході, але покинув і це, коли поїхав. Проте в останні кілька місяців він почав записувати коротенькі треки на ноутбук і викладати їх у мережу, поновивши розповсюдження правди. Він був такий не один, є й інші, що займаються цим.
— Мене непокоїть, що мою адресу так легко знайти, — мовив він.
— Варто було б непокоїтись, якби я того не зміг. Але ж я не якийсь дилетант, га?
— Що ви хотіли мені сказати?
— Спершу ви, — відповів Джонс. — У подкасті ви говорите натяками. Я підкинув кілька кісток у листі, щоб ви зрозуміли, що й ми дещо знаємо. Але я хочу спочатку трохи вашого знання.