Так йому пощастило за короткий час позбутися дружини, сина, матері та батька. Томашеві лишився тільки страх перед жінками. Він жадав їх, але вони його лякали. Поміж тим страхом і бажанням урешті знайшов компроміс і окреслив його словами «еротична приязнь». Він казав коханкам: лише ті стосунки, де відсутня сентиментальність і жоден із партнерів не зазіхає на життя і свободу іншого, можуть подарувати щастя обом.
Щоб мати певність, що еротична приязнь ніколи не поступиться місцем агресивності кохання, він бачився зі своїми постійними коханками тільки через тривалі проміжки часу. Томаш вважав ту методу бездоганною й усіляко вихваляв її поміж друзями: «Треба дотримуватися правила трійці. Можна бачитися з жінкою через дуже короткі проміжки часу, але не більше трьох разів. Або ж зустрічатися із нею довгі роки, але за умови, що поміж побаченнями буде не менше як три тижні».
Та система давала змогу Томашеві не поривати з коханками і мати їх, скільки душі завгодно. Його не завжди розуміли. З-поміж усіх друзів найліпше розуміла його тільки Сабіна. Вона була художниця. Казала: «Люблю тебе за те, що ти протилежність кічу. У кічовому царстві ти був би чудовиськом. У будь-якому сценарії американського чи російського фільму ти міг би бути лише жахливим прикладом».
Тим-то він і попросив Сабіну знайти для Терези роботу в Празі. Як і вимагали неписані правила еротичної приязні, вона пообіцяла зробити все, що зможе, і справді, незабаром підшукала місце у фотолабораторії одного тижневика. Для тієї праці не потрібна була особлива кваліфікація, зате Тереза переходила з розряду кельнерки до статусу співробітниці преси. Сабіна сама припровадила її до редакції, і Томаш подумав, що ніколи не було в нього ліпшої подруги.
6
Неписані правила еротичної приязні передбачали, що коханню немає місця в Томашевому житті. Якби він порушив те правило, то інші коханки опинилися б у другорядних ролях і збунтувалися б.
Отож він винайняв для Терези помешкання, куди вона мусила перевезти оту свою тяжку валізу. Йому хотілося піклуватися про неї, захищати її, тішитися її присутністю, та в нього не було геть ніякого бажання міняти спосіб свого життя. Тим-то й не хотів він, щоб хтось дізнався, що вона в нього спала. Сон удвох був злочинним доказом кохання.
З іншими жінками він ніколи не спав. Там було легко: він приходив до них і міг піти коли завгодно. Ситуація ставала делікатніша, коли вони приходили до нього і він мусив пояснювати, що після півночі відвезе їх додому, бо потерпає від безсоння і не може заснути, коли поруч інша людина. Це майже відповідало істині, проте головна причина була гірша, і він не зважувався зізнатися у ній своїм подругам: коли любощам наставав край, його охоплювало непереборне бажання лишитися самому. Прикро було б прокинутися посеред ночі біля сторонньої людини; вставати вранці удвох було б для нього відразливим; не хотілося, щоб хтось чув, як він чистить зуби у ванній, а перспектива спільного з кимсь сніданку геть його відвертала.
Тому Томаш страшенно здивувався, коли прокинувся і побачив, що Тереза міцно тримає його за руку! Він дивився на неї й насилу тямив, що ж сталося. Згадував про години, що їх вони пробули разом, і йому здавалося, наче він вдихає пахощі якогось незнаного щастя.
Відтоді вони вже наперед тішилися тим, що спатимуть разом. Можу навіть сказати, метою статевого акту був для них не оргазм, а той сон, що наставав після нього. Надто ж вона не могла спати без нього. Якщо Терезі траплялося залишатися у помешканні, яке він винайняв для неї (що чимраз більше перетворювалося на алібі), вона всеньку ніч не могла стулити очей. А в його обіймах засинала наче після маківки, хоч яка збуджена часом бувала. Він тихенько розповідав казочки, які вигадував для неї, або й просто молов усілякі нісенітниці, шепотів заспокійливі або кумедні слова, які знай повторював і повторював. У Терезиній голові ті слова оберталися невиразними мареннями, які потім заступав сон. Томаш цілком панував над її сном, і вона засинала тієї хвилі, яку для неї обирав він.
Коли вони спали, Тереза трималася за нього, як і тієї першої ночі: міцно стискала його зап’ястя, палець або гомілку. Якщо треба було встати і не збудити її, він удавався до хитрощів. Помалу вивільняв пальця (зап’ястя, гомілку) з її долоні, і вона починала прокидатися, бо навіть уві сні пильнувала, щоб він нікуди не подівся. Щоби вона заспокоїлася, він замість свого зап’ястя підсовував якийсь предмет (згорнуту в качалку піжаму, пантофлю, книжку), і вона те знову міцненько стискала, наче то була частина його тіла.