Як не дивно, я взагалі не планував, що це буде оповідання про Денніса — передбачалося, що він буде партнером для гумориста Паця Бодіна. Тож насправді моєю відправною точкою був справжній антагоніст цього малоприємного матроса. Коли я служив на флоті, помічник артилериста на моєму кораблі розповів історію, яка трапилася з ним під час медового місяця. Ми несли берегову патрульну службу в Портсмуті, Вірджинія. Наш район був пустельним шматком верф'яного периметру: загорожі із сітки-рабиці, залізничні гілки. Настала негостинно прохолодна ніч, і не було жодного закордонного моряка, що поводився б неналежно, і ніщо не вимагало нашого втручання. Тож мій товариш, як старший член патруля, мусив збавляти час морськими оповідками, і це була одна з них. Саме події, що насправді сталися з ним під час медового місяця, лягли в основу того, що відбулося з Деннісом Фленджем. Мене сильно насмішив не так зміст оповіді, як загальне зауваження, що ніхто б так не вчинив. Як виявилося, горілчаний друг мого напарника був героєм більшості наших корабельних анекдотів. До того, як я став на берегову службу, його кудись перевели, але він уже встиг стати легендою. За день до дембеля я нарешті його побачив, нас тоді саме рано-вранці муштрували поряд з казармами норфолкської морської бази. Закладаюсь, що тієї ж миті, коли я його вгледів, ще не почувши, як він озивається на своє ім'я, я вже мав дивне ЕСС[8] знання, хто це. Не буду надмірно драматизувати ту мить — але мені й досі дуже подобається Паць Бодін, тому я відтоді раз чи двічі ввів цього персонажа в романи, бо приємно згадати, що наші стежки хай і примарно, але все ж таки перетнулися.
Той неприпустимий рівень расистських, сексистських і протофашистських розмов, що точаться в оповіданні, викличе в сучасних читачів щонайменше огиду. Хотів би я сказати, що це лише голос Паця Бодіна, але, на превеликий жаль, це був і мій тодішній голос. Найкращий аргумент, який я маю на свій захист, — що для того часу цей голос, імовірно, був цілком вірогідним. Джеймс Бонд, рольова модель Джона Кеннеді, невдовзі стане популярним, розкидаючи навсібіч людей з третього світу, — таке собі продовження хлопчачих пригодницьких оповідок, на яких ми виросли. Деякий час панував набір неоголошених і незаперечних припущень і розрізнень, які найкраще вловив Арчі Банкер[9], телеперсонаж 70-х. Усе ще може виявитися, що расові відмінності не такі важливі, як питання грошей і сили. Але ці відмінності служать практичній меті й часто лишаються в інтересах тих, хто на них найбільше нарікає, лишаючи нас незгуртованими й тому відносно бідними й безсилими. Та все ж цей, так би мовити, голос оповідача в творі лишається голосом хитрозадого шмаркача, який не знав нічого ліпшого, і я за це перепрошую.
Зараз «Низовина» видається мені неприйнятною, але це не зрівняти з тим сердешним смутком, який я відчуваю, коли мушу переглядати «Ентропію». Оповідання — чудовий приклад процесуальної похибки, щодо якої завжди застерігають письменників-початківців. Точно не варто починати з теми, символу чи іншого абстрактного об'єднувального чинника, а потім силкуватись узгоджувати з цим персонажів і події. На противагу цьому, проблематичні, хай і по-іншому, персонажі «Низовини» принаймні були тим, з чого я починав. Теоретичний матеріал я привніс пізніше, щоб надати проекту інтелігентного вигляду. Бо інакше цей текст оповідав би лише про декількох неприємних людей, нездатних розв'язати складнощі у своєму житті — і кому таке треба? Тому маємо принагідні лекції про пересуди та геометрію.
Оскільки це оповідання декілька разів потрапляло до антологій, люди думають, що я знаюся на ентропії більше, ніж це є насправді. Навіть Дональд Бартелмі, якому зазвичай годі замилити очі, в журнальному інтерв'ю припустив, що в мене на це слово своєрідне право власності. Що ж, згідно з ОСАМом[10], у 1865 році Рудольф Клаузіус[11] вигадав його за зразком слова «енергія», що, на його думку, грецькою означало «вміст роботи». Ентропію, чи «перетворення вмісту», ввели як спосіб дослідження змін, які тепловий двигун проходить за звичайний цикл перетворення тепла на роботу. Якби Клаузіус дотримувався своєї рідної німецької та натомість назвав її Verwandlungsinhalt[12], вона б могла мати геть інший вплив. А сталося так, що після 70–80 років обмеженого використання ентропію підхопили деякі теоретики комунікацій і спричинилися до того космічного морального повороту цього поняття, що продовжує впливати на теперішній вжиток цього слова. Так сталося, що я прочитав «Людське використання людських істот» Норберта Вінера[13] (переробка його більш спеціалізованої «Кібернетики» для зацікавлених непрофесіоналів) десь тоді ж, коли й «Виховання Генрі Адамса»[14], і «тема» оповідання здебільшого випливає з того, що ці двоє чоловіків мали сказати. У ті дні мені видавалася слушною, сподіваюсь, доволі поширена серед юнацтва поза похмурої втіхи від будь-якої думки про масове знищення чи занепад. Як відомо, жанр сучасного політичного трилера фактично наживається на таких широкомасштабних чи принадних картинах смерті. Зважаючи на мої тодішні студентські настрої, здавалося, що Адамсове відчуття неконтрольованої сили разом із вінерівським видовищем теплової смерті Всесвіту і математичного спокою були саме тим, що треба. Але віддаленість і грандіозність цього задуму призвели до того, що в оповіданні бракувало людей. Думаю, вони вийшли штучними та недостатньо живими. Подружню кризу, як у Фленджів, я описав непереконливо й спрощено. Урок сумний, як завжди каже Діон[15], але правдивий: текст надто умоглядний, ти надто добрий і відсторонений, і твої персонажі гинуть на сторінці.
9
Арчі Банкер — персонаж американського комедійного телесеріалу «Всі в родині» (9 сезонів якого виходили на CBS у 1971–1979 роках), а потім «Будинок Арчі Банкера» (1979–1983). Арчі, роль якого зіграв Керролл О'Коннор, — обмежений і впертий невдаха який ненавидить геть усе і живе разом із неосвіченою і наївною дружиною Едіт, донькою Глорією та її чоловіком Майклом. Арчі доволі гостро коментує тодішні актуальні та незвичні для ситкомів теми: гомосексуалізм, расизм, права жінок, зґвалтування, війну у В'єтнамі тощо.
11
Рудольф Клаузіус (1822–1888) — німецький фізик. У праці «Про різні зручні для використання форми другого начала математичної теорії теплоти» (1865) ввів поняття ентропії й описав її важливу властивість: в замкнутій системі ентропія або залишається незмінною (для зворотних кругових термодинамічних процесів), або зростає (для незворотних процесів). Клаузіус поширив принцип зростання ентропії на Всесвіт, який вважав замкнутою системою, а тому обстоював помилкове твердження про теплову смерть Всесвіту.
12
Verwandlungsinhalt —
14
«Виховання Генрі Адамса» (1907) — автобіографічна книжка американського письменника й історика Генрі Адамса.
15
Діон Дімуччі (нар. 1939) — більш відомий як Діон, американський співак, популярний у 1950-60-ті роки. Пінчон натякає на його пісню «Runaround Sue» з однойменного альбому 1961 року, де, зокрема, є такі слова: «Here's my story it's sad but true / It's about a girl that I once knew / She took my love then ran around / With every single guy in town» («Оце моя історія — сумна, але правдива / Про дівчину, яку я знав / Вона прийняла мою любов і потім бігала / За кожним хлопцем у містечку»).