У документі-поданні 22-річного Пінчона на грант Фонду Форда, серед інших, є цікаве визнання, що на семінарах у Корнеллі його навчили вибудовувати твір довкола однієї центральної метафори (письменник порівнював це з базовими нотами джазового акорду), тобто навчили писати «літературу ідей», яку так зневажав Набоков. Водночас Пінчон визнає, що важкість літератури ідей можна компенсувати легкістю популярних жанрів. У цьому ж документі він поділяє все своє письменницьке життя на 5 етапів:
— початковий період романтизованих військових оповідань;
— атеїзм і логічний позитивізм, що призвів до наукової фантастики;
— романтична фаза, коли він наслідував Томаса Вулфа, Скотта Фіцджеральда і Байрона;
— повернення до класицизму із наслідуванням Генрі Джеймса, Нельсона Альґрена і Вільяма Фолкнера;
— остаточне розчарування у байронівському романтизмі бітників і захоплення вольтерівськими сатиричними повістями (на кшталт «Кандіда»), через що він опинився «на нічийній землі, на одній барикаді з Т. С. Еліотом».
Усі ці етапи доволі виразні в його ранніх творах, де, наприклад, провідний конфлікт сакрального з профанним майже не приховано, і, певно, саме тому Пінчону так не подобаються власні юнацькі тексти: вони занадто прості, їм ще бракує візантійської багатошаровості й лабіринтності його пізніших романів. Однак саме з цієї причини оповідання зі збірки «Нетямущий учень» можуть бути для читача чудовим введенням до більших і складніших Пінчонових текстів, вступом, який обіцяє багато нових і незабутніх книжкових пригод.
Інформація видавця
ТОМАС ПІНЧОН
НЕТЯМУЩИЙ УЧЕНЬ
Переклад із англійської: Максим Нестелєев
Редакторка: Богдана Романцова
Коректорка: Ніка Чулаєвська
Дизайнерка: Ірина Мамаєва
ТОВ «Темпора»
01030, Київ, вул. Б. Хмельницького, 32, оф. 4
Свідоцтво про внесення до державного реєстру: ДК № 2406 від 13.01.2006.
Тел./факс: (044) 234-46-40
Підписано до друку 15.05.2018.
Папір офсетний. Формат 840x108/32.
Гарнітура Fedra Serif.
Ум. друк. арк. 16,06. Обл.-видавн. арк. 17,67. Зам. № 263.
Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом в друкарні ТОВ «Друкарня „Рута“»
(свід. Серія ДК № 4060 від 29.04.2011 р.)
м. Кам'янець-Подільський, вул. Пархоменка, 1
тел. (038) 494-22-50, drukruta@ukr.net
[Суперобкладинка]
Наскільки можу пригадати, ці оповідання написані між 1958 і 1964 роками.
Чотири з них я написав, коли був у коледжі, п’яте, «Таємна інтеграція» (1964), — це радше зусилля підмайстра, а не учня. Можливо, всім і так відомо, яким ударом для Я може бути перечитування будь-чого, написаного вами двадцять років тому, хай навіть ідеться про погашені чеки. Моя перша реакція, коли я перечитав ці оповідання, була «О Боже мій» і супроводжувалася фізичними симптомами, на яких не хотілося б дуже затримуватися.
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених а виправлених верстальником
с. 87: <…> жили за рахунок виторгів [барменши] => барменші Зенобії <…>
с. 189: <…> [зробившу] => зробивши кумедну міну <…>
