— «Капітан Юпітер Амантіус Норт, — зазирнувши в записник, сказав чоловік. — Поважний член Товариства Дивообраних, Ліги дослідників і Спілки готельєрів Невермура. Секретар Комісії з прав Диво-тварин, добровільний книгоборець Гоблінської бібліотеки і голова Благодійного фонду для списаних роботів-дворецьких. Першовідкривач семи невідомих до цього королівств і Стиляга року за версією журналу "Стиляга" чотири роки поспіль». Дуже вражає, капітане. Я щось пропустив?
— Я ще давав уроки чечітки злиденним хуліганам і є одним із суддів щорічного конкурсу чорничних пирогів у Невермурському реабілітаційному центрі суворого режиму для психічно хворих злочинців.
Морріґан голосно розсміялася, хоча не була впевнена, що Юпітер жартує.
— Ну, хіба ж ви не святий?
— Я роблю це все лише заради пирога. — Він підморгнув Морріґан.
Поліцейський усміхнувся.
— Думаєте, ви дуже смішний?
— Я часто думаю про це, так. Чим можу служити, інспекторе? — Морріґан прослідкувала за поглядом Юпітера на значок чоловіка, де було написано «Інспектор Гарольд Флінтлок».
Інспектор втягнув живіт і спробував зверхньо глянути на Юпітера, що було нелегко, адже Юпітер був на декілька дюймів вищий.
— Я тут через анонімне попередження. Хтось із ваших Дивообраних приятелів здав вас поліції, Норте. Ви даєте притулок незаконному біженцю. Це велика проблема, дуже велика.
Юпітер спокійно всміхнувся.
— Безумовно, це було б великою проблемою, якби це було правдою.
— Цього року ви представляєте кандидата до випробувань Товариства Дивообраних, правильно?
— Правильно.
— Це і є той кандидат, так?
— Її звати Морріґан Кроу.
Інспектор Флінтлок прискіпливо глянув на Морріґан і нахилився до її обличчя.
— А звідки саме ви походите, Морріґан Кроу?
— Нелізь, — відповіла дівчинка.
Юпітер пирснув зо сміху і голосно прокашлявся.
— Вона хотіла сказати, що вона з Сьомого району Вільної Держави, Інспекторе. Просто вона… смішно це вимовляє.
Морріґан глянула на свого наставника. У нього була така ж спокійна, впевнена інтонація, як і в її перший день у Невермурі, коли він говорив із прикордонниками.
Інспектор Флінтлок ляснув блокнотом об свою долоню.
— А тепер слухайте сюди, Норте. Вільна Держава має суворі прикордонні закони, і якщо ви надаєте притулок незаконному біженцю, ви порушуєте близько двадцяти восьми. Ви у великій халепі, синку. Біженці — це чума, і моїм священним обов’язком є оберігати кордони Невермура і захищати справжніх жителів від нечистот Республіки, що намагаються пробити собі шлях до Вільної Держави.
Юпітер споважнів.
— Благородна справа, звісно, — тихо сказав він. — Захищати Вільну Державу від тих, кому її допомога найбільше потрібна.
Флінтлок глумливо усміхнувся, розправляючи свої сальні вуса.
— Я знаю таких, як ви. У вас відкриті серця, ви готові впустити сюди будь-кого, якби ми дали вам хоч крихітний шанс. Але, думаю, ви самі розумієте, що ця підла біженка створює проблеми, яких вона не варта.
Юпітер глянув йому прямо у вічі.
— Не називайте її так.
У Морріґан по спині пробіг холод. Вона впізнала цей зимний гнів у голосі Юпітера і крижаний погляд його голубих очей. Проте до Флінтлока доходило не так швидко.
— Я називатиму її так, як є насправді: брудною, смердючою, гнилою нелегалкою. Ви не обдурите мене, Норте. Або дайте мені її документи — законні документи, що підтверджують її громадянство, — або ви будете заарештовані, а ця брудна нелегалка зараз же депортована!
Слова інспектора відбилися луною в холі, відскакуючи від високих стель. Дехто з працівників готелю підійшов ближче на підвищений голос Флінтлока.
— Капітане Норт, тут усе гаразд? — спитав Кеджері, залишивши стійку консьєржа, щоб разом із Мартою стати поруч.
— Що за жахливий шум? — сказала Дама Чанда. Вона поклала руку на плече Морріґан і сердито блиснула поглядом на Флінтлока.
— Хтось кликав охорону? — озвалася Фенестра зі сходів, де вона сиділа і чистила свої величезні пазурі, ніби готуючись до трапези.
— Укусити його за коліна, Юпе? — спитав вампір-карлик Френк, вигулькнувши під ногами в Юпітера.
— Можна без цього. У нас усе добре, дякую вам. Можете йти. — Усі вони неохоче пішли геть, і лише Фен залишилася на місці. Деякий час Юпітер мовчав, а Флінтлок нервово зиркав у бік Диво-кішки.
Потім Юпітер заговорив тихим стриманим голосом:
— Ви не маєте права вимагати документи в когось, хто підпадає під дію законів Товариства Дивообраних, Флінтлок. Ми самі розбираємося з нашими правопорушниками.