Він указав на табличку, де було написано: «Ремонт. Небезпечно. Не ходити ні в якому разі». Морріґан пройшла прямо повз неї. «Отаке».
— Ну, це ти винен! — зашипіла вона. — Ти збрехав, Джеку. Нам зовсім не треба було бігати по всьому готелю й шукати того дурнуватого вовка.
— Ти там когось бачила? Фенестра вбила б…
— Кого цікавить східне крило? Ти знав, що тінь зникне сама, хіба ні? Ти брехун.
Джек зовсім не здавався винуватим.
— Я не винен, що ти така довірлива. Спробуй використовувати мозок наступного разу. — Він похмуро похитав головою, бурмочучи: — Не можу повірити, що мій дядько думає, ніби ти можеш вступити в Товариство Дивообраних. Навіть не здатна прочитати табличку.
— Ти заздриш? У цьому річ? — Морріґан кинула ліхтарик на підлогу. — Заздриш, що він обрав мене кандидатом, а не тебе?
Джек примружив очі.
— Що… ти що… заздрю? Тобі? Чого б це я тобі заздрив? У тебе навіть немає дару! Ти сама це сказала, біля Зали…
Морріґан обурено видихнула.
— Ти шпигував за нами!
У цей момент у фойє влетів Готорн, світячи ліхтариком собі в обличчя і маніякально сміючись:
— Му-ха-ха, я Готорн, убивця тіней, бійся мене, вовче-тіне, я твоя смерть.
— Ти запізнився, вбивце тіней, — сказала Морріґан, беручи його ліхтарик і кидаючи його в Джека. — Тінь уже мертва.
— Ох, — Готорн опустив плечі. — А я щойно придумав пісню перемоги на честь того, що я його знищив. Я збирався навчити вас танцю.
Морріґан повела його до ліфта із золота і скла, говорячи так голосно, щоб її слова лунали на все фойє.
— Можеш її переписати, щоб вона була про хитрого племінника Юпітера, який шпигує за людьми, бреше їм і робить так, що його всі ненавидять.
— Або про безталанну кандидатку Юпітера, яка занадто дурна, щоб розуміти, що таке тіні, і бігає готелем, як ідіотка, — сказав Джек, умощуючись знов у крісло зі своєю книжкою.
Морріґан натиснула кнопку свого поверху, все ще охоплена гнівом. Готорн щось мугикав, повертаючись до неї, коли двері зачинилися.
— Що римується з «хитрий племінник»?
Розділ тринадцятий. Випробувальні Перегони
Літо вичерпало свій час, але відмовлялося здаватись без бою. Останні вихідні серпня принесли до Невермура хвилю спеки, а разом з нею не лише пекельні температури, а й такі ж настрої.
— Будь ласка, можна ми будемо ставитися до цього серйозніше? — роздратовано сказала Морріґан. — До другого випробування лише три дні.
Вона вже годину намагалася поговорити з Юпітером, але, здавалося, його увага розпорошилася через спеку. Він сидів у затіненому куточку Пальмового дворика, пив персикову сангрію та розмахував ручним віялом. Поруч Фенестра приймала сонячні ванни, а Френк тихенько хропів під величезним сомбреро. Цього дня Юпітер зробив вихідний для працівників. Було надто спекотно, щоб працювати, і вони весь ранок сварилися між собою.
Джека, на щастя, ніде не було видно. Морріґан вирішила, що він, напевне, ховається у своїй кімнаті і вчиться грати на віолончелі, чим і займався більшу частину літа — принаймні в той час, коли не проганяв Морріґан із найкращого місця в Димовій залі, або не критикував її манери поведінки за столом під час обіду, або не кидав на неї сердитих поглядів. Морріґан не могла дочекатися, коли він знову поїде до школи і «Девкаліон» знову почне належати їй. Він став особливо самовдоволеним і безцеремонним, коли йому з його шкільними друзями дозволили відвідати ярмарок. Морріґан усе літо чекала, що Юпітер візьме її з собою, але кожного тижня ставалося щось важливіше. Морріґан пропустила весь ярмарок, він закінчився, а наступний мав бути лише через рік. І дівчинка була рада останнім дням літа… навіть якщо це означало, що наближається нове виснажливе випробування.
— Думаєш, йому добре там, унизу? — запитав Юпітер, розліпивши одне сонне око, щоб глянути на Френка. — Він не згорить на купку попелу, правда? Я не знаю, як функціонують карлики-вампіри.
— Вампіри-карлики, — сказала Морріґан. — З ним усе гаразд. Будь ласка, ми можемо зосередитись на Випробувальних Перегонах? Мені потрібен кінь. І він повинен мати не більше ніж чотири ноги — так сказано в правилах.
— Точно.
— І я не можу літати.
— Безумовно, не можеш, — сказав Юпітер, роблячи ковток сангрії. — Кроу — це лише вороняче прізвище.
Морріґан це виводило з рівноваги.
— Ні, я маю на увазі… це в правилах…