Фен була в дивному настрої. За весь шлях на випробування вона не зробила жодного саркастичного зауваження і зараз походжала туди-сюди на коло Західної брами, пильно розглядаючись. Юпітер обережно наблизився до неї.
— Фен? — Вона не звернула на нього уваги. Він трохи підвищив голос. — Фен? Фенні? Фенестра?
Фен щось бурмотіла до себе своїм низьким голосом, а її бурштинові очі звузились. Її увагу привернув великий блискучий носоріг.
— Фен? — нагадав про себе Юпітер, легенько торкнувшись її плеча.
— Він, — сказала кішка, струснувши головою. — Той рогатий роззява зі смішними вухами. Йому не варто ставати на моєму шляху. Йому варто слідкувати за своїм великим гострим носом, інакше я йому влаштую.
— Влаштуєш… що саме? — запитав Юпітер.
— Удар головою. Йому і маленькому дияволу в нього на спині. — Юпітер і Морріґан обмінялися поглядами. Що вселилось у Фен?
— Ти… ти ж розумієш, що цей диявол — дитина? — обережно запитав Юпітер.
Фен сердито буркнула у відповідь і показала однією лапою на маленького хлопчика, що нервово вхопився за віжки поні.
— І цьому також, із його страховиськом.
Юпітер пирснув у долоню, намагаючись замаскувати це під кашель.
— Фен, це поні. Я думаю, ти…
Фен глянула прямо в обличчя Юпітера й відповіла з низьким гарчанням:
— Якщо він і його маленький жирний недокінь будуть цокати копитами десь поруч зі мною, їм кінець. Ясно?
Після цих слів Диво-кішка розігнала юрбу кандидатів, що топталися навколо реєстраційного столу, і почала погрозливо походжати перед ними.
Юпітер напружено всміхнувся Морріґан, яка чекала пояснень, чому Диво-кішка Фен перетворилася на гангстера з тюремного двору.
— Вона… любить змагання, — припустив він. — Повертається до тих днів, коли займалася бойовим мистецтвом.
— Чим?
— О так. Фен була знаменитістю Головних рингових боїв. Три роки поспіль ставала чемпіонкою Вільної Держави, доки їй не довелося кинути через той скандал із сином колишнього прем’єр-міністра.
— Скандал з…
— Він перший почав. І тепер у нього новий ніс, так що ніякої травми, ніякої несправедливості. О, дивись, — тебе кличуть.
Стоячи на стартовій лінії, Морріґан питала себе, якого скакуна Нен Доусон могла знайти для Готорна. (Коли вони бачились востаннє, він переконував її, що планується гепард.) Вона знала, що шукати друга в цьому натовпі нема сенсу — він у групі на Південній брамі.
Проте вона знайшла декого знайомого — людину, яку зовсім не хотіла бачити.
— Серйозно, вони пускають абикого на ці випробування? — голосно сказала Ноель Деверо, тримаючи за віжки красиву гніду кобилу. Вона підійшла до Морріґан і зміряла її поглядом з голови до ніг. — Це все ще називається Товариством Дивообраних? Чи вони змінили назву на Товариство Тупих і Потворних?
Подруга Ноель засміялась, і вона змахнула волосся за плечі, насолоджуючись увагою. Як завжди, її супроводжувала зграя прихильників, окрім подруги з довгою косою. — Морріґан думала, чи пройшла Книжкове Випробування інша дівчинка.
— Цим можна було б пояснити, чому ти ще тут, — сказала Морріґан. Обличчя Ноель почервоніло. Її рука міцніше стиснула віжки кобили.
— Або, можливо, тепер це Нелегальне Товариство, — кинула вона, дивлячись на Морріґан. — І цим можна пояснити, чому ти ще тут.
Усередині Морріґан знову щось перевернулося. Це Ноель і її наставник, огидний Без Чарльтон, наслали інспектора Флінтлока до готелю «Девкаліон». Вона просто знала це. У той момент Морріґан ненавиділа Ноель, справді ненавиділа за те, що та змусила її відчувати страх і відчай. Чи здогадувалася Ноель, яку проблему створила разом із Безом? Що вони поставили б під загрозу життя Морріґан, якби її вислали назад до Джекалфакса? Вона хотіла накинутися, накричати на Ноель, але не могла. Тільки не тут.
— Знаєш, тебе можуть виключити за це, — сказала вона, вказуючи на волосся Ноель.
Ноель, як і всі інші кандидати, мала на собі і в себе все світле — починаючи зі стильних бриджів для верхової їзди кольору слонової кістки й закінчуючи шкіряним сідлом і тростиною. Все, крім маленької золотої стрічки в густому каштановому волоссі. Морріґан розуміла, що це дрібниця, але не могла втриматися.
Але замість того, щоб стурбуватись або витягти її з волосся, Ноель обкрутила стрічку навколо пальця і тепер мала вигляд навіть більш самовдоволений.
— О, це? Невеличке послання Старійшинам. Це ідея містера Чарльтона. Він сказав, це показує, наскільки серйозно я налаштована на перемогу в Перегонах. Хочу, щоб Старійшини знали: я збираюся здобути золото і ми побачимось на секретній вечері.