— Чому ти тоді не пройшла далі, якщо така мудра? — запитав Готорн. — Ти боїшся?
Каденс перекривила його.
— Звісно, що я не боюсь. Я просто… ніхто ще не стрибав у ставок. Вони всі йшли до трьох інших. Я чекала…
Морріґан застогнала.
— Ох, звичайно, — ти чекала, щоб побачити, що станеться! Ти не хочеш стрибати першою, якщо там є щось погане. Ти шахрайка і боягузка. Що ж, мені все одно, я не боюся, — збрехала Морріґан. Вона ступила на край ставка, беручись за поділ своєї сукні, щоб зупинити тремтіння рук. — Готорне, — сказала вона, заплющуючи очі і сподіваючись, що голос звучить достатньо впевнено, — ти лізеш на дерево. Я стрибаю у воду.
— Ти впевнена, що ти не…
— На рахунок «три», — продовжила вона, перш ніж він договорив. — Один…
— Три! — крикнула Каденс і штовхнула Морріґан ззаду.
Морріґан плюхнулась обличчям у воду і тонула — вниз, вниз і вниз, доки в її легенях залишалося повітря. Вона здригалась і штовхала себе вгору, розплющивши очі в темній воді. Угорі не було ніякої свічки. Навколо пітьма. Її легені палали. Вона тонула, вона помирала, а тоді…
Рівна.
Темна.
Суха.
Земля.
Морріґан хапала ротом солодке, холодне повітря і глибоко вдихала його у свої порожні легені.
Земля була вибоїста і тверда. Дівчинка стала на коліна, а тоді звелась на ноги і, трохи похитуючись, відновила рівновагу.
Навколо було тихо. Її потилицю лоскотав прохолодний вітерець.
Морріґан побачила вуличний знак: вона була на розі вулиці Диякона і проспекту Мак-Ласкі. Над її головою світив єдиний ліхтар на порожній брукованій дорозі, яка раніше — коли це було, години тому? дні? — була заповнена гуляками в костюмах і дурнуватими маскарадними візками.
«Де Фен? — думала вона. — І де Готорн?»
На вулиці не було жодних ознак життя.
— Агов? — тихо покликала вона, боячись того, що може отримати у відповідь. Боячись того, що отримає тишу.
Але там було щось — легеньке тріпотіння.
Підводячи погляд, Морріґан побачила щось чорне, наче маленького кажана або великого нічного метелика. Спускаючись, воно покружляло у світлі ліхтаря, тремтячи від вітру, і приземлилося прямо на її ноги.
Чорний конверт із її іменем. Вона нахилилася, щоб підняти його.
Усередині була записка.
Ти провалилася.
Вони вже йдуть.
Забирайся.
Морріґан відчула, як м’язи в її ногах напружились, але чомусь не могла ними поворухнути. Вони вже йдуть. Ці слова лунали в голові.
Це кінець. Вона провалила Випробування Страхом. Вона виверталася від свого прокляття цілий рік, та воно таки наздогнало її.
Тишу порушило ревіння мисливського рога. Стукіт копит по бруківці. Записка випала з рук Морріґан, повільно кружляючи в повітрі, і приземлилася зворотним боком доверху. Там було тільки одне слово.
ТІКАЙ.
Але тікати не було куди. Переслідувачі з Диму й Тіні зненацька з’являлися скрізь навколо неї, виповзаючи з темряви, ковтаючи світло від ліхтаря над нею. Воно стискалося і ставало все тьмянішим…
Раптом десь на краю свідомості пролунав голос: «Тіні є тіні, міс Кроу. Вони хочуть бути темними».
— Світло, — тремтливим голосом прошепотіла Морріґан. — Залишайся у світлі.
Вона змусила себе відвести погляд від блискучих червоних очей Переслідувачів і повернутися вгору, до золотої лампи над головою. Вона потяглася вгору, хапаючись за металевий стовп ліхтаря, і почала лізти. Вона могла завалити випробування. Її могли вигнати з Невермура. Але вона не могла зараз здатися Переслідувачам. Не могла.
— Залишайся у світлі, — прошепотіла вона знову, почуваючись сильнішою. Вона перебирала руками.
Її нога послизнулась, але вона трималася за життя, обхопивши ліхтар ногами і тягнучись угору. Підбираючись ближче до світла. Ігноруючи завивання вовків унизу і звуки заряджання рушниць. Ближче до світла, ближче і ближче, одна рука за іншою, одна сходинка за іншою, до вершини драбини… драбини… до кола світла з діри вгорі. З каналізації, вище, вище, вище, на алею, і нарешті… нарешті… до безпеки.
Морріґан схилилася на стіну алеї, віддихуючись і дивлячись на вулицю вдалині. Вона була тут. Уся життєрадісність і барвистість Чорної ходи, ніби вона ніколи її не покидала. Переслідувачів з Диму й Тіні ніде не було видно. Її кошмар закінчився. Вона зітхнула і заплющила очі.