— Добре, — сказала Морріґан. Вона почувалася винною через те, що приховує від Юпітера таку велику, жахливу таємницю, а ще більше через те, що втягує в це Готорна, але було неймовірно приємно чути, як друг каже ми замість ти. Вона глибоко вдихнула. — Добре, гаразд. А до того часу…
— Я не розкажу жодній душі. — Готорн простяг свій мізинець на знак обіцянки, схвильовано, але впевнено, і Морріґан подала йому свій. — Обіцяю.
Розділ сімнадцятий. Битва Різдвяного вечора
Грудень був найскладнішим місяцем у «Девкаліоні». Фойє постійно гуло від нових гостей, які прибували з усієї Вільної Держави, щоб відсвяткувати Різдво у великому місті.
Одного холодного ранку на початку зими Морріґан прокинулась і побачила, що за ніч її новий дім перетворився на різдвяну казку. Зали були прикрашені дзвіночками і сосновими гілочками, фойє освітлювали мерехтливі ялинки, поцятковані сріблястими прикрасами. У Димовій залі викочувались смарагдово-зелені хвилі диму з сосновим ароматом уранці, червоно-білі смугасті з запахом карамельної тростини — в обід, а ввечері та вночі її заповнювали пахощі теплих імбирних пряників.
Навіть люстра святкувала. Весь рік вона повільно росла і тепер нарешті виросла, але останні два місяці вона змінювалася кожні декілька днів, ніби «Девкаліон» не міг вибрати її остаточну форму. Тож цього місяця вона побувала мерехтливим білим ведмедем, величезним зеленим вінком, блискучою синьою ялинковою іграшкою, а тепер над фойє висіли осяйні золоті сани.
У Джекалфаксі Різдво означало прикрашання дерев скромного розміру і розвішування рідкуватих різдвяних вогнів (якщо Бабуся мала особливо святковий настрій, чого майже ніколи не траплялось). Іноді Корвус брав Морріґан із собою на щорічну Канцлерську різдвяну вечірку, де про неї шепотілися нудні політики та їхні нудні родини.
Але в Невермурі Різдво святкували цілий місяць без перерв, і майже кожен вечір були святкові вечірки й урочисті вечері. На всіх станціях Дивополітену хори й оркестри грали різдвяні пісні. Ріка Джуро повністю замерзла і перетворилася на вільну від транспорту дорогу, що вилася по всьому місту, і жителі почали їздити на ковзанах до школи й на роботу.
Атмосфера доброзичливості панувала всюди, але ці дні також пробуджували в людях відчуття суперництва між друзями і сусідами, що намагалися пересвяткувати одні одних. Майже в кожному дворі будинки сяяли, кожен яскравіший за інший, кожна вулиця була феєрією нав’язливості і дарма витраченої енергії дивії, що блимала, світилась і засліплювала в радіусі милі. Це було крикливо і безглуздо. І Морріґан обожнювала це.
Але найгарячіша конкуренція була між двома найголовнішими героями святкового сезону Невермура.
— Я не розумію, — сказала Морріґан одного дня, коли вони з Готорном сиділи й нанизували попкорн і журавлину на шнур для риболовлі. — Як він може обійти все королівство за одну ніч? Це неможливо.
Готорн запросив її до себе додому, щоб показати, як робити традиційні різдвяні прикраси. На вулиці був прохолодний вологий грудневий день, але у вітальні Свіфтів були гарячий шоколад, колядки на радіо та ціла каструля кукурудзи в печі, що весело лускала і розліталася.
— Це не неможливо… ай, — сказав Готорн, злизуючи кров з пальця, який він щойно вколов голкою. — Це дивовижно.
— Але справді на летючих санях? Які везе олень?
— Північний олень, — виправив її Готорн.
— Вибач, північний олень. Як вони взагалі літають? У них немає крил. Він зачаклував їх?
— Не знаю. Чому це тебе так хвилює?
Морріґан примружилась, намагаючись точно зрозуміти, що саме таке дивне у цьому всьому.
— Це просто… неправильно, ось чому. А як же той, що з блискучим червоним носом? Що з ним сталося? — Вона закінчила свою гірлянду і потягнулася по шнур, щоб почати наступну. — Це був експеримент? Моторошно якось.
— Думаю, він таким і народився.
— А як же його Королева Йоль? Ніколи про неї не чула. Святий Миколай принаймні є в рекламі солодкої води та шоколаду.
Готорн закинув попкорн собі до рота. Він закінчив збирати свої гірлянди і тепер розбирав їх.
— Тато каже, що люди дуже недооцінюють Королеву Йоль, «тому що її ніколи немає у виставах і таке інше. Але Різдво було б ніяким без снігу, а як ти думаєш, звідки береться сніг? Він не кружляє в небі сам по собі».