— Ти хочеш сказати, що це Королева Йоль робить сніг?
— Звичайно, ні. Не верзи дурниць. — Готорн говорив так, ніби це було очевидно. — Снігопес робить сніг. Але він не став би, якби Королева Йоль йому не наказувала.
Морріґан зовсім заплуталася.
— Отже… ці двоє, Святий Миколай і Королева Йоль, вони мають убити одне одного?
— Що? Ні. Ти така жорстока, — засміявся він. — Вони змагаються Різдвяного вечора, щоб побачити, хто має кращий різдвяний дух. Якщо перемагає Королева Йоль, вона обіцяє снігову ковдру на ранок Різдва і щастя в кожен дім.
— А якщо Святий Миколай?
— Подарунки в кожну панчоху і вогонь у кожне серце. Вибери, за кого ти. У нас удома всі за Миколая, хоча Тато таємно трохи вболіває за Королеву Йоль. Наші сусіди Кемпбели здавна підтримують Йоль, як ти можеш бачити з усього зеленого. — Він показав у вікно. Сусідній будинок був повністю прикрашений зеленими прапорцями й осяйними зеленими гірляндами та обплетений плющем.
— Що означає зелений?
— Прихильники Королеви Йоль одягають зелене, прихильники Святого Миколая — червоне. Ось, візьми це. — Він витягнув щось із коробки для прикрас родини Свіфтів і кинув Морріґан, але промахнувся.
— Навіщо?
— Так ти зможеш уболівати за Миколая, як я, — сказав він, стенувши плечима. — Подарунки і вогонь — як це може не подобатись?
Це була багряна стрічка. Морріґан поклала її в кишеню.
— Я подумаю про це.
— Кого ви підтримуєте? — запитала Морріґан Юпітера того дня за вечерею. — Святого Миколая чи Королеву Йоль?
— Королеву Йоль, — сказав Джек, накладаючи собі на тарілку картопляне пюре. — Це очевидно.
Морріґан скривилася.
— Я не тебе питала.
Джек повернувся додому на різдвяні канікули на декілька днів раніше і тепер докладав усіх зусиль, щоб набридати Морріґан.
— Ні, ти питала дядька Юпа, але ти дурненька, якщо не розумієш, що він за Королеву Йоль. Ти повна ідіотка?
— Спокійніше, Джеку, — попередив його Юпітер.
— Чому? — роздратовано запитала Морріґан. — На ньому немає нічого зеленого. Він увесь цей тиждень не вдягав нічого зеленого. Ти що, сліпий на обидва ока?
— Припини, Моґ, — сказав Юпітер, і Морріґан була вражена розчаруванням і здивуванням, що прозвучало в його голосі. Її охопило почуття провини, і вона вже відкрила була рота, щоб вибачитись перед Джеком, але він продовжив, анітрохи не ображений грубістю Морріґан.
— Звичайно, його не побачили у зеленому, — сказав Джек. — Важливі публічні особи повинні мати нейтральний вигляд на Різдво, це просто гарні манери. Але якби в тебе був мозок, ти б зрозуміла, що нам з Юпітером більше до вподоби елегантність і тактовність, ніж крикливе демонстративне споживацтво. Святий Миколай — просто жирний капіталістичний кіт із хорошим рекламним відділом. У Королеви Йоль є стиль.
Морріґан і гадки не мала, про що він, але тепер вона знала, кого підтримує. Вона дістала з кишені червону стрічку і міцно зав’язала її в бант на волоссі, зухвало дивлячись на Джека.
— Це має налякати мене? — сміючись, сказав Джек. — Ти збираєшся викликати мене на дуель за обіднім столом? Десертними ложками на світанку?
— Припиніть…
Морріґан думала про те, щоб кинути десертну ложку прямо в його самовдоволене обличчя.
— Якщо Королева Йоль така чудова, де тоді вистави про неї? І чому її немає в жодній рекламі? Святий Миколай — обличчя ірисок «Холі Джолі», святкової шипучки Доктора Брінклі та зимової колекції кашемірових шкарпеток Трістана Лефевра. Я ніколи не бачила Королеву Йоль на білбордах. Я не впізнала б її, якби десь зустріла.
Юпітер важко опустився на своєму кріслі.
— Чому б нам усім не знайти спільну мову?
— Тому що вона має шляхетність, — сказав Джек, тицяючи виделкою в напрямку Морріґан і не звертаючи уваги на дядька. — І твій переоцінений друг з його командою літаючих блохастиків не впізнали б цю рису, якби вони десь її зустріли.
— Душа Святого Миколая сповнена щедрості, доброчесності і… і радості!
— Ти просто повторюєш як папуга те, що почула по радіо, — пробурмотів Джек. (Це була майже правда — вона прочитала це в газеті у рекламі солодких сухих сніданків із фото Святого Миколая на коробці.) — Зараз іще й скажеш мені, що його моторошний експеримент зі встановленням штучної ілюмінації на північних оленей тільки робить їх більш магічними.