Ти був дверима колись, плитою
з начертаним знаком
крейдяної убитої зірки на ній:
тепер
її має — читаюче? — око.)
Дороги туди.
Лісова година
вздовж хлипкого сліду коліс.
По-
визбирувані,
зовсім маленькі, зяючі з-під лушпиння
горішки буків: чорнюще
Відкрите,
думками пальців опитане
про — —
про що?
Про
неповторне, про
нього, про
все.
Хлипкі дороги туди.
Щось, здатне ходити, без вітання,
серцем постале,
врешті надходить.
ІІІ
Die Hellen Steine
Die Hellen
Steine gehen durch die Luft, die hell-
weißen, die Licht-
bringer.
Sie wollen
nicht niedergehen, nicht stürzen,
nicht treffen. Sie gehen
auf,
wie die geringen
Heckenrosen, so tun sie sich auf,
sie schweben
dir zu, du meine Leise,
du meine Wahre —:
ich seh dich, du pflückst sie mit meinen
neuen, meinen
Jedermannshänden, du tust sie
ins Abermals-Helle, das niemand
zu weinen braucht noch zu nennen.
Сяйне каміння
Сяйне
каміння креслить повітря, сяйно-
біле, вісник
світла.
Воно не воліє
падати долу, ні звергатись,
ні цілити в когось. Воно злітає
до неба,
наче гірські троянди,
що розкривають пелюстки,
вони линуть
до тебе, о моя тиха,
моя правдива —:
я бачу тебе, ти рвеш їх моїми
новими, моїми
належними кожній людині руками, ти кладеш їх
в сліпучішу сяйність, яку вже ніхто
не сміє оплакати, ані назвати.
ANABASIS
Dieses
schmal zwischen Mauern geschriebene
unwegsam-wahre
Hinauf und Zurück
in die herzhelle Zukunft.
Dort.
Silben-
mole, meer-
farben, weit
ins Unbefahrne hinaus.
Dann:
Bojen-,
Kummerbojen-Spalier
mit den
sekundenschön hüpfenden
Atemreflexen —: Leucht-
glockentöne (dum-,
dun, un-,
unde sispirat
cor),
aus-
gelöst, ein-
gelöst, unser.
Sichtbares, Hörbares, das
frei-
werdende Zeitwort:
Mitsammen.
АНАБАЗИС[35]
Це
написане дрібно між мурами
незрушно-правдиве
Вгору й Назад у
серцесвітле майбутнє.
Там.
Слово-
моли, море-
барвні, аж
геть у незвідане.
Відтак:
шереги
буїв, скорботних буїв
із
прекрасними, мов секунди, стрибаючими
рефлексами дихання —: світло-
дзвонні тони (дум-,
дун-, ун-,
unde suspirat
cor)[36],
по-
гашено, за-
плачено, наше.
Зриме, чутне,
вільно-
постале наметове слово:
Разом.
Ein Wurfholz
Ein Wurfholz, auf Atemwegen,
so wanderts, das Flügel-
mächtige, das
Wahre. Auf
Sternen-
bahnen, von Welten-
splittern geküsst, von Zeit-
körnern genarbt, von Zeitstaub, mit-
verwaisend mit euch,
Lapilli, ver-
zwergt, verwinzigt, ver-
nichtet,
verbracht und verworfen,
sich selber der Reim, —
so kommt es
geflogen, so kommts
wieder und heim,
einen Herzschlag, ein Tausendjahr lang
innezuhalten als
einziger Zeiger im Rund,
das eine Seele,
das seine
Seele
beschrieb,
das eine
Seele
beziffert.
Бумеранг
Бумеранг, стежинами подиху,
так він мандрує, крило-
потужний,
правдивий.
Орбітами
зір, цілований
скалками світу, вкритий
шрамами часових зерен, часовим пилом,
осиротілий разом із вами,
лапіллі[37], що до розміру гномиків
зменшені та змалілі,
знищені,
переправлені та відторгнуті,
сам собі римою, —
так він ширяє
в польоті, так
знову вертає назад,
щоб зупинитись
на серця удар чи на тисячу літ
як однісінька стрілка на циферблаті,
яка чиюсь душу,
яка свою
душу
цілком описала,
яка чиюсь
душу
цифрує.
вернуться
35
вернуться
36