І числа були
ввіткані
в незліченне. Одиниця і тисяча й те,
що стоїть перед ними і після них
було більшим за нього самого, меншим, ви-
зрілим,
уперед і назад
перетвореним
у кільчасте Ніколи.
Забуте сягнуло
в надто-забутливе, світу частини, серця частини
легко пливли,
потопали й пливли. Колумб,
з пізньо-
цвітом в очу, квіткою
для розсади,
мордував свої щогли й вітрила. Все вирушало,
вільно,
зі спрагою відкриттів,
відцвітала роза вітрів, гортала свої
пелюстки, світовий океан
квітував цілокупно й відверто, у чорному світлі
диких стернових румбів. У трунах,
урнах, канопах
прокидалися немовлята
яшма, агат, аметист — народи,
племена й роди, незряче
Х а й б у д е
долучилося до
змієголових вільних
канатів —:
вузол
(і контр- й анти- й однак- і подвійний і ти-
сячний вузол), в якому
масничнооке поріддя
куничих зір у безодні
читало, читало, читало
по складах, по складах.