Weißt du noch, dass ich sang?
Mit dem Flimmerbaum sang ich, dem Steuer.
Wirschwammen.
Weißt du noch, dass du schwammst?
Offen lagst du mir vor,
lagst du mir, lagst
du mir vor
meiner vor-
springenden Seele.
Ich schwamm für uns beide. Ich schwamm nicht.
Der Flimmerbaum schwamm.
Schwamm er? Es war
ja ein Tümpel rings. Es war der unendliche Teich.
Schwarz und unendlich, so hing,
so hing er weltabwärts.
Weißt du noch, dass ich sang?
Diese —
o diese Drift.
Nimmer. Weltabwärts. Ich sang nicht. Offen
lagst du mir vor
der fahrenden Seele.
МЕРЕХТЛИВИЙ СТОВБУР
Слово,
з яким я охоче тебе б загубив:
це слово
Ніколи.
Це була,
й часом ти також знала про це,
це була
неймовірна свобода.
Ми пливли.
Ти пам'ятаєш, що я співав?
Я співав з мерехтливим стовбуром, зі стерном.
Ми пливли.
Ти пам'ятаєш, що ти пливла?
Нагою лежала ти переді мною,
лежала, лежала
перед
моєю ви-
ламаною з тіла душею.
Я плив за нас двох. Я не плив.
Плив мерехтливий стовбур.
Чи плив він? Це була
мовби якась калюжа. Це був безмежний став.
Чорний, безмежний, він простирався,
він простирався вниз по світу.
Ти пам'ятаєш, що я співав?
Це —
о це дрейфування.
Ніколи. Униз по світу. Я не співав. Нагою
ти лежала перед моєю
кочовою душею.
ERRATISCH
Die Abende graben sich dir
unters Aug. Mit der Lippe auf-
gesammelte Silben — schönes,
lautloses Rund —
helfen dem Kriechstern
in ihre Mitte. Der Stein,
schläfennah einst, tut sich hier auf:
bei allen
versprengten
Sonnen, Seele,
warst du, im Äther.
ЕРРАТИЧНЕ[17]
Вечори зариваються глибше
під твоє око. Губою зі-
брані цілокупно склади — гарна,
нечутна кругова
допомога повзучій зірці
потрапити в осереддя. Камінь,
колись близький до твоєї скроні, тут відкривається:
біля всіх
підірваних
сонць, була ти,
душе, в етері.
Einiges Handähnliche
Einiges Hand-
ähnliche, finster,
kam mit den Gräsern:
Rasch — Verzweiflungen, ihr
Töpfer! —, rasch
gab die Stunde den Lehm her, rasch
war die Träne gewonnen —:
noch einmal, mit bläulicher Rispe,
umstand es uns, dieses
Heute.
Щось долонеподібне
Щось долоне-
подібне, темне,
прийшло з травами:
Прудко — хвилі відчаю, о
гончарі! —, прудко
віддала година глину, прудко
було добуто сльозу —:
ще раз, синюватою волоттю,
воно обступило нас, це невідступне
Нині.
…RAUSCHTDER BRUNNEN
Ihr gebet-, ihr lästerungs-, ihr
gebetscharfen Messer
meines
Schweigens.
Ihr meine mit mir ver-
krüppelnden Worte, ihr
meine geraden.
Und du:
du, du, du
mein täglich wahr- und wahrer-
geschundenes Später
der Rosen —:
Wieviel, o wieviel
Welt. Wieviel
Wege.
Krücke du, Schwinge. Wir — —
Wir werden das Kinderlied singen, das,
hörst du, das
mit den Men, mit den Sehen, mit den Menschen, ja das
mit dem Gestrüpp und mit
dem Augenpaar, das dort bereitlag als
Träne-und-
Träne.
…ШУМИТЬ ДЖЕРЕЛО[18]
Ви, молитовно-, ви богохульно-, ви
молитовногострі ножі
мого
мовчання.
Ви, мої по-
калічені мною слова, ви,
мої непокривлені.
Скільки, о скільки
світу. Скільки
шляхів.
Милиця ти і крило. Ми — —
Ми заспіваємо дитячу пісеньку про —
ти чуєш, про що,
про лю і про дей, про людей, про
чагарник і про
пару очей, яка там лежала напохваті як
сльоза-і-
сльоза.
вернуться
17
вернуться
18
вернуться
19