Та здебільшого вони слухали тільки танцювальну музику, причому їх дуже мало цікавило, на яку станцію вони натрапляли — на англійську, російську, французьку чи німецьку.
Вони майже щодня були свідками того, як розходилися твердження геббельсівської пропаганди з реальними, суворими подіями на фронті. Проте, це їх мало турбувало. їм жилося добре, якщо не зважати на постійні неприємності з постачанням. Ось, наприклад, уже три дні вони не одержували свіжих яєць. А вчора знову видали ліверну ковбасу в бляшанках, яку ніхто не хотів їсти. Лимони теж усі вийшли, а кофе в зернах, так потрібного їм для напруженого нічного чергування, лишилося щонайбільше на дванадцять чашок. Останнього разу в пересувній військовій крамничці знову не виявилось жодної колоди карт, внаслідок чого вечорами вони, як і раніше, мусили грати тими самими картами, в яких трефовий валет помітний був уже при здачі, бо в нього відірвався один ріжечок. А тут ще видали тільки дві пляшки червоного вина, хоча вони замовляли п’ять. Ну як їх поділити! Звичайно, офіцерська їдальня важливіша. Якщо там кінчалося вино, одразу ж посилали літак до Греції, Франції чи Болгарії. Це були оті широковідомі перевозки якихось важливих команд або дефіцитних запчастин, нібито конче необхідних, хоч насправді їх можна було знайти на складах відповідних аеродромів десятками. І всього лише п’ять запальничок передали — і це тоді, коли їх, разом з кремінцями, так неймовірно вигідно можна було проміняти у цивільного населення на свіжі продукти!
І вони знову змушені були йти до озера глушити гранатами рибу, хоча кумедний комендант сусіднього села вже не раз скаржився на них. Той чванливий фельдфебель завжди дувся, як китайський імператор. Але недавно вони побачили в нього на комірі вошу! Хай тепер тільки посміє зайти до них у приміщення! Вони з пістолетами в руках виженуть його геть. Їхнє приміщення для нього— сувора таємниця! Там стоять шифрувальна машина і передатчик, до кімнати мають право заходити тільки офіцери з особливими посвідченнями, як отой товстий майор, що кожного місяця з шумом залітав до них на «мерседесі» перевіряти, чи правильно приладнана вибухівка до апаратів на випадок партизанського нальоту.
Так команда радистів марнувала свої дні, в той час як майже поряд з ними земля заливалася кров’ю.
Якось уночі чергував Ергард, наймолодший з радистів. Аби чимсь розважитись, він знічев’я почав перебирати окремі діапазони радіохвиль. Почувши раптом «ті-та-та», він прислухався і прямо-таки заціпенів. Хтось передавав відкритим текстом. Адже радирувати відкритим текстом можна лише в крайньому разі. Він негайно опам’ятався й почав записувати: «…ага. Завтра пообідню пору… ЗІ градус 55 мінут, 58 градусів 32 мінути». Одразу ж після цього хтось підтвердив прийом.
Що ж це було? Схвильований, він заходився будити начальника команди. Але той спав, мов сите порося, і тільки похрюкував, коли його торсали. Нарешті розплющив очі й буркнув:
— Ну, що там скоїлось? — Потім миттю прочуняв і заревів: — Партизани! Всі по місцях! — і прожогом кинувся до радіорубки.
Ергардові насилу вдалося втокмачити своїм товаришам справжню причину цієї нічної тривоги. Ще трохи, і вони б його відлупцювали, як неслухняну дворняжку. Наступного ранку Ергард, образившись до глибини душі зажадав категорично від начальника, щоб радіограму передати по команді.
— Ти був п’яний! — вгамовували його товариші жартома.
Але Ергард стояв на своєму. Відшукали вказане в передачі місце на карті. І тут, на превеликий подив, виявилося, що це населений пункт, розташований глибоко в тилу радянських військ. Ергард тріумфував. Все ж таки тут щось неспроста!
Волею-неволею довелося начальнику радіокоманди передати начальству цю радіограму з описом обставин, за яких її перехопили. Загадкова радіограма потрапила до офіцерів контррозвідки на перевірку. Вони звірили дату і час радіоперехвату і встановили, що через день після того мав місце великий наліт німецьких авіаз’єднань на той самий пункт. Виникла підозра, що ця радіограма має щось спільне з тими негативними повідомленнями відділу обробки матеріалів аерофотозйомки. А потім вони самі встановили з фотознімків, що в даному населеному пункті після нальоту ні трупів, ні поранених не виявилось. Значить, населення було своєчасно попереджене.