Выбрать главу

Прибамбас, замислившись, не відповідає. За межами цирку його вмінням непросто скористатися, мабуть, саме це й має на увазі чоловік у сірому костюмі.

— Я розповідаю історії, — каже хлопець. Це найправдивіша відповідь.

— Ти розповідаєш історії? — дивується чоловік, і на обличчі з’являється зацікавленість, яку важко із чимось сплутати.

— Історії, легенди, середньовічні балади, — пояснює Прибамбас. — Називайте, як хочете. Історії на зразок тих, які ми обговорювали раніше, що стають складнішими, ніж були колись. Я беру фрагменти побаченого минулого й складаю з них оповідання. Це не так важливо, і я тут зовсім не для цього...

— Це важливо, — уриває його чоловік у сірому костюмі. — Хтось мусить розповідати легенди. Коли битви закінчуються, хтось перемагає, а хтось програє, коли пірати знаходять скарби, а дракони снідають недругами, посьорбуючи Лапсан Соучун[30], хтось мусить складати про них сплетіння історій. У цьому є своя магія. Вона в тому, що кожен слухач почує власну казку і на кожного казка справить інше, непередбачуване, враження. На землі чи у воді. Ти можеш розповісти легенду, котра оселиться в чийомусь серці, стане його сутністю і кров’ю й наповнить сенсом життя. Легенда рухатиме слухача вперед, скеровуватиме його, і хтозна, що він зможе завдяки їй, завдяки твоїм словам. У цьому твоє покликання, твій дар. Твоя сестра може бачити майбутнє, а ти можеш створювати його, хлопче. Не забувай це. — Чоловік відпиває ще трохи вина. — Зрештою, на світі є різні види магії.

Прибамбас не озивається, здивований зміною в погляді чоловіка, коли той дивиться на нього. Розмірковує, чи всі пишні слова про те, що історії вже не ті, що раніше, не були лише окозамилюванням, у яке чоловік у сірому костюмі сам не вірить.

Спочатку він дивився на Прибамбаса майже байдуже, а тепер — як дитина на нову іграшку. Чи як вовк, що облизується на особливо ласу здобич у червоній шапочці чи якійсь іншій.

— Ви намагаєтеся збити мене з пантелику, — урешті каже хлопець.

Чоловік у сірому костюмі тільки п’є вино й поглядає на Прибамбаса над вінцями келиха.

— То що, гра закінчилася? — питає рудий.

— Так і ні. — Чоловік ставить келих на стіл і веде далі: — Фактично гравці використали непередбачуваний викрутас. Змагання не завершилося згідно з правилами.

— А як щодо цирку?

— Гадаю, саме через це ти й хотів зі мною побалакати.

Прибамбас киває.

— Обидва суперники передали свої повноваження Бейлі. Моя сестра владнала юридичні питання з Чандрешем. На папері та по суті цирк належить нам. Але я визвався владнати кілька останніх дрібниць.

— Я сам не люблю, коли у справ залишаються хвости, але, боюся, це не так-то й легко.

— Я не казав, що легко, — погоджується хлопець.

Обидва змовкають, і регіт, що доноситься від сусіднього столика, порушує тишу, а потім стихає, поки зовсім не зникає у звичному галасі розмов і дзеньканні склянок.

— Ти й гадки не маєш, у що втручаєшся, хлопчику мій, — тихо каже чоловік у сірому костюмі. — Не розумієш, наскільки все крихке. Наскільки можуть бути непередбачуваними наслідки. Ким був би твій Бейлі, якби його не прихистив цирк? Ніким, просто мрійником, що тужить за чимось, чого навіть не розуміє.

— Не думаю, що є щось погане в тому, щоб бути мрійником.

— Нема. Але навіть найсолодші сни обертаються нічними жахіттями. Гадаю, мосьє Лефевр може тобі розповісти про це детальніше. Краще відступися, нехай ця примха піде в забуття й перетвориться на міф. Кінець кінцем зникають усі імперії. Так улаштоване життя. Можливо, настав час і для цієї.

— Боюся, я не хочу відступатися, — зізнається Прибамбас.

— Ти ще дуже юний.

— Закладаюся, що, хоча ми з Бейлі та Крихіткою відносно юні, як ви кажете, загальний вік усіх, хто стоїть за моєю пропозицією, більший за ваш.

— Можливо.

— І я точно не знаю, які там правила у вашої гри, але підозрюю, що ви — наш боржник, оскільки через ваше парі ми всі ризикували життям.

Чоловік у сірому костюмі зітхає. Він кидає швидкий погляд на вікно, але тінь Гектора Бовна кудись зникла.

Якщо Чарівник Просперо і думає щось із цього приводу, свої думки він залишає при собі.

вернуться

30

Лапсан Соучун — один із найвідоміших сортів чаю з Південного Китаю, славиться своїм копченим смаком і ароматом.