За якийсь час нас проминула двоколка, запряжена волами. Селянин, що віз на ній купу обв’язаних полотном пакунків та йшов збоку возу з палицею в руках, не привітався з нами і не запропонував підвезти.
— Минатимемо блок-пости і патрулі на дорогах, — сказав Брус. — Цього не завжди вдасться уникати. Тому ти повинен запам’ятати правило чотирьох подібностей. Коли тебе шукають, отримують опис. Простий, його зможуть зрозуміти і вивчити напам’ять звичайні солдати. Якщо ти підпадаєш під цей опис в одному пункті, вони звертають на тебе увагу. Якщо в двох — стають підозріливими. Якщо в трьох, ти вже підозрюваний, і тоді, згідно з правилами, хтось із офіцерів повинен прийняти рішення, що робити далі. Якщо ж підпадаєш під цей опис в чотирьох пунктах, тоді ти — той, кого вони шукають, і тебе буде затримано. Їх не обходить, чи таку людину раніше вже затримували. Це військо. Вони переконані: якщо мусять доставити юнака відповідного віку, який виглядає належним чином і поводиться як спадкоємець Тигрячого Трону, то чим більше таких доставлять — тим краще. Краще знайти п’ятьох імператорів, ніж одного. Відтак, щоб подолати заставу на мосту, потрібні хитрощі.
— Хіба не можна обійти міст?
— У нас уже немає човна, а ця річка дуже швидка і оманлива.
Дорога знову вела крізь ліс, але не такий дрімучий, як раніше.
Час від часу ми виходили на скелясті пустки, порослі чагарником.
З-за чергового повороту перед нами відкрилося дивне видовище.
На дорозі криво стояв дерев’яний двоколісний візок, на якому, ледь утримуючи рівновагу, сидів жрець Підземної в червоному плащі, ховаючись від сонця під парасолькою. Біля осі візка копошився храмовий служка з поголеною головою, теж у червоному одязі, що складався з широких штанів, щільно перев’язаних навколо литок чорною стрічкою, і дивної куртки, що прикривала тільки одне плече.
Побачивши нас, жрець скинув капюшон і одним рухом натягнув блискучу, наче дзеркало, маску.
— Гей, ви там! — Голос жреця звучав так, наче в його горлі були металеві струни. — Бігом сюди! Допоможіть цьому косорукому!
Брус відповів якоюсь дивною посмішкою, яка наводила на думку про вовка.
— Їх не знайдуть? — запитав я пізніше, сидячи на дерев’яних козлах і дивлячись на дупи віслюків.
— Рано чи пізно знайдуть, — відповів металевий голос з-за дзеркальної маски. — Знайдуть два голих безіменних трупа. Ці їхні маски дуже доречні для нас, Арджуку. Коли ми дістанемося до міста, тобі доведеться злізти з козлів і йти поруч. Жоден солдат не подумає про спадкоємця-втікача, побачивши якогось служку, що йде пішки і супроводжує жреця, який зручно вмостився на возі. Але місто і патрулі — це завжди ризик. Настав час тобі дізнатися, куди ми прямуємо. Якщо щось трапиться зі мною, за будь-яку ціну доберись до Саураґару. Звідти — до невеликого містечка на краю пустелі, що зветься Нагільґил. А там приєднайся до каравану контрабандистів солі, який прямує через пустелю.
— Але куди?!
— За Пустелю Кінця Світу і Бар’єрні гори. До земель чудовиськ, варварів і бестій. До земель, звідки прибувають «вовчі кораблі».
Я мовчав.
— Але ж я там не проживу і хвилини. Люди-Ведмеді — людожери, а екіпажі «вовчих кораблів» — мерці і примари!
— Казки. Це єдине місце на землі, де Нагель не зможе тебе знайти і до тебе дотягнутися.
Ми проїхали ще трохи.
— Але чому ти кажеш про це саме зараз?
— Тому що не знаю, що станеться за мить. У цьому одязі ми, може, й переїдемо через міст, але, ймовірно, нам доведеться ночувати серед жерців у Червоній Вежі.
Ми саме виїхали з-за повороту, і перед нашими очима постала Червона Вежа — величезна і стара.
Розділ 9
Сад земних насолод
Гине худоба, родичі гинуть,
І смертний ти сам,
Та смерті не відає слава гучная
Гідних учинків.
Гине худоба, родичі гинуть,
І смертний ти сам,
Та знаю одне, що смерті не звідає:
Вмерлого слава.
Він сам обрав ще двох чоловіків, окрім Ґрунальді. Наказав їм вдягнути темний, а найкраще — чорний одяг і намастити волосся дьогтем. Змішав барвник і намалював чорні зиґзаґи на руках і обличчі, повісив на шиї амулет із танцюючими Зміями. Вони мовчки дивилися на те, що він робив.
— Дайте мені щось, що належало дітям. Одяг, ковдри, гребінь.