Тоді Єва знайшла в інеті ключових осіб чоловічої статі п'яти найбільших каналів, відшукала їх на «однокласниках» та почала відкопувати зв'язки, використовуючи які, могла потрапити їм на очі. Найреальнішою ланкою став продюсер розважальних програм каналу, з яким у Єви і виник конфлікт на ґрунті зйомки замовного сюжету. Цей факт Єва зневажила. Продюсера звали Василь Некрут. Судячи із добірки фотографій на «однокласниках», дітьми та дружиною він обзавестися не встиг, а зважаючи на різноманіття супутниць жіночої статі, — дядько весь час перебував у творчому пошуку. Як колись казала одна розумна жінка, Євина мама: «Запам'ятай, доню, чоловік — не останній спосіб розбагатіти, а коханець — зробити кар'єру». І Єва запам'ятала.
Єва Герт вирішила потрапити на очі продюсеру розважальних програм вчасно. Його теперішня дівчина, ведуча шоу «Зірки теж люди» поховала рейтинг програми своєю невимірною тупістю. Отримавши на горіхи від власника каналу, Василь упав у депресивні роздуми, ким же її замінити посеред сезону. Того ж дня його поверхом в офісі каналу продефілювала Єва у малиновій сукні іспанського стилю та двадцятисантиметрових підборах. Вона йшла так швидко, що волани сукні наздоганяли її малиновим шлейфом. Це було воно. Воно. Точно воно. Нове обличчя програми «Зірки теж люди». Василь Некрут примружився, потім схопив Єву за руки та відправив до костюмерної.
І ніхто не здогадався, що Єва витратила два тижні, аби вирахувати, коли саме продюсер розважальних програм топає на бізнес-ланч. А ще трошки збрехала, аби отримати перепустку. Типу її генеральний (марно що колишній. Та хто перевірить?) загубив на зустрічі запонку.
У гримерці досі панувала стара королева, Маргарита Дрюченко. Розкинувшись у кріслі, вона підставляла своє обличчя рукам гримера. Правду кажучи, шкіра у неї була гарна, доглянута. А профіль королеви був «видатним» у всіх розуміннях цього слова. Ось чому її ніколи не показували не те що в профіль, а навіть у напівпрофіль. Ну із Євиним гарнесеньким маленьким носиком такого робити не доведеться. Також не доведеться виставляти довго й нудно світло. Так, щоб ніс не кидав чималу тінь на обличчя.
— Рито, ти коли зуби відбілювала? — поцікавилася гример, підводячи зеленим олівцем повіки.
— Два місяці тому. Так що ж вдягнути: Кавальї чи Діор? — запитала Рита.
— Діор темний, я б вдягнула Кавальї, — порадила гример.
Тут Рита зауважила у люстерку Єву.
— Дєвушка, а ви як думаєте?
— Ну, я чула, що темне погано виглядає в кадрі.
Рита зареготала усіма своїми відбіленими зубами. Ніс її зморщився, і вона стала схожа на Бабу-Ягу з радянських казок.
— Це ж було за царя Гороха. Тепер таке освітлення, що можна все, що було не можна: чорно-біле, цяточка, темно-вишневе… Ні, ні, — крикнула вона гримерці. — Я своєю тушшю. Лише Ланком. Ти ж знаєш.
Вона витягнула із сумочки Луї Віттон чорно-золотий тюбик та щільно нафарбувала верхні та нижні вії. Про те, що на думку усіх глянцевих видань, фарбування нижніх вій старить на кілька років, Єва вирішила змовчати.
— А вам кого? — запитала Рита, здивувавшися, що гостя не зникає.
— Мені до Алі, підпудрити носик для проб.
— Проб? — звела брови Рита. — На що будете пробуватися?
— На ведучу «Зірки теж люди».
Добре, що від гримерного столика до Єви було метрів три. Інакше довелося б замащувати тоном сліди від накладних нігтів.
Походження нової ведучої не викликало у працівників каналу жодних сумнівів. Знаючи уподобання та кастинг-методи Василя Некрута, ніхто не здивувався, чому у нової ведучої немає TV-досвіду і до того ж таке дивне бухгалтерсько-горілчане минуле. Та оскільки Єва була дівчиною освіченою, з поставленим голосом та вимовою, до того ж із маленьким гарненьким кіногенічним носиком, за три місяці до програми повернулися колишні рейтинги та популярність.
І це було те що треба. На руку ковінька. Устаєш собі об одинадцятій, вдягаєшся, снідаєш у «Сейфі», за тобою надсилають брендовану машину із водієм. Сусіди мруть від заздрощів, як мухи за склом. Ну, звичайно, сніданок у «Сейфі» не входив у стандартний соцпакет ведучої. Проте він входив у компенсаційний пакет подружки Василя Некрута. Зрештою, чому Єва мала почуватися шльондрою, коли трохи прискорила певні процеси у досить приємний спосіб?